У Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкрили аудиторію «Ретро». Її інтер'єр відтворено за фотографіями навчальних приміщень цього корпусу початку 20 століття. Також є деякі елементи оздоблення середини 1950-х років.
Старовинна аудиторія знаходиться на третьому поверсі в корпусу інституту на бул. Тараса Шевченка. Він зведений 1852 року за проектом архітектора Олександра Беретті.
Вхідні двері в навчальну кімнату, на відміну від решти дверей, білі. Над ними — невелике вікно. У аудиторії паркет змінили на підлогові дошки, металопластикові вікна — на дерев'яні. Замість сучасних парт стоять старі — із нахиленими вниз чорними стільницями та лавами без спинок.
Всі парти, як і кафедра для виступів, автентичні. Їх зберегли працівники інституту. Викладацький стілець виконаний у австрійському стилі. Такі були в цьому корпусі до Першої світової війни. Для освітлення повішали масивні лампи із металевим плафоном. Їх вмикають старовинними вимикачами із поворотним механізмом. Вони, як і розетки, виконані із блискучої порцеляни.
«Ідея створення такої аудиторії почалася з того, що до мене підійшли колишні випускники. Кажуть, дайте нам таку аудиторію, де є ще ті старі парти. Ми знайшли таку. Це тоді була 140 аудиторія на третьому поверсі. А потім за сприяння ректора вирішили створити цю ретро кімнату. У ній можна пройнятися атмосферою та історією початку 20 століття», — говорить директор Інституту філології професор Григорій Семенюк.
На стінах аудиторії висять старі фото із підписами. На них зображений корпус Інституту філології у різні роки. Одразу після відкриття в середині 19 століття тут була Перша чоловіча гімназія. У часи Першої Світової війни — військовий лазарет. Після революції 1917 року приміщення займали Генеральний секретаріат освіти, Міністерство освіти та Народний комісаріат освіти. У 1920 році будинок передали Всенародній бібліотеці України. А з 1951 року в нинішній будівлі остаточно розмістився філологічний факультет КНУ ім. Т. Шевченка.
«Тут ще був й історико-філософський факультет. Я теж мав честь навчатися у цьому корпусі, сидів за такими партами. Деякі із них ще й відкриваються. Ці меблі добротно зроблені, прослужили не одному поколінню студентів. Створення цієї аудиторії — це добра справа. Завдяки таким ідеям ми зберігаємо наші університетські традиції та історію. Цю аудиторію не потрібно закривати й робити з неї музей. Вона повинна працювати. Тут можна проводити групові заняття, для сучасних студентів це буде цікаво. За стан приміщення боятися не варто. Наші студенти вміють цінувати добро», — каже ректор університету академік Леонід Губерський.
Вікна аудиторії виходять на Парк імені Тараса Шевченка. У ній свого часу працювали та викладали відомі вчені-філологи Леонід Булаховський, Андрій Білецький, Павло Плющ, Ніна Тоцька та інші.
«5 років, які я провчився у цьому Жовтому корпусі, були найкращими. Ця аудиторія передає унікальну атмосферу цього навчального закладу. Відчувається зв'язок із минулим. Коли я тут навчався, то багатьом студентам допомагала та історична аура, яка є в університеті. Я це відчував, інші студенти з Грузії теж. Впевнений, що таке відчували і відчувають студенти з інших країн, які тут навчалися і навчаються. Прошу дозволу інколи приходити сюди, посидіти за цими партами, згадати, подумати», — каже колишній посол Грузії в Україні Григол Катамадзе. Він із 1980 року був студентом Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Автор: Володимир Мукан 
Нагадаємо, що у квітні минулого року в Інституті філології відкрили аудиторію імені Сергія Горбенка, 19-річного студента-японіста, який захищав Донецький аеропорт від російських окупантів.
