chrome firefox opera safari iexplorer

Поховали Гонгадзе, його справу чи власну совість?

23 березня 2016 о 09:42

Багато слів про роль Георгія в новітній українській історії, трішки менше — про те, що справу ще розслідують до кінця і майже нічого — про мовчазну згоду політичного класу «поховати справу» і, як кажуть, перегорнути сторінку.

Насправді ж, вся країна знає про ініціаторів та організаторів вбивства Гії, але ... продовжує мовчати, бо не на часі.

Справу Пукача, фактично, теж поховали, бо нині не актуально.

Отож, озвучені ритуальні слова чи написані жалісливі тексти про те, що ніхто не забутий і ніщо не забуте. А після цього можна вкотре поїхати на знані міжнародні заходи відомого зятя сумновідомого президента, щоб поміркувати про європейську долю неньки-України.

То поховали Гонгадзе, поховали його справу чи, може, власну совість?!

100x75-1Микола Томенко, народний депутат України

Розділи: Політика

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі