Про це сьогодні лідер громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко сказав в ефірі «Еспресо.tv».

«Під «офшорною владою» я розумію те, що ключові рішення в Україні ухвалюються, обґрунтовуються та пояснюються людьми, які з правової точки зору не є частиною цієї влади. Тобто, ці люди не є офіційними державними службовцями, вони не проходили відповідних спецперевірок, не зобов’язані декларувати та оприлюднювати свої доходи і суспільство чітко не розуміє їхнього статусу», – пояснив Томенко.

«Мова йде про десятки людей, які мають кабінети в Адміністрації Президента і які для ЗМІ підписуються політтехнологами, радниками, помічниками чи іншими позаштатними посадами. Я вже не згадую про народних депутатів, членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, які фактично працюють в АП, але при цьому рахуються в інших структурах влади», – зауважив М. Томенко.

За його словами, подібна ситуація – і в Уряді, де важливі рішення і загальнодержавного, і «делікатного» характеру ухвалюють так звані радники та помічники на громадських засадах. Причому, такі радники є майже в усіх високопосадовців – починаючи з прем’єр-міністра, міністрів чи керівників модних нині «агентств».

Подібна схема управління характерна для всієї вертикалі влади в України. «Як мінімум, більшість голів обласних адміністрацій діють в такий самий спосіб», – зауважив Микола Томенко.

Натомість, наприклад, статус голів обласних рад чи інших обраних народом посадовців – ніщо, порівняно з так званими «друзями» губернаторів чи інших чиновників, які є позаштатними радниками чи помічниками. Саме вони ухвалюють основні рішення стосовно важливих питань життєдіяльності – освоєння державних коштів, виділення землі, нерухомості тощо.

«Отже, фактично, в Україні сформована система «офшорної влади», коли люди, не уповноважені на це ні громадою, ні законом і які не підконтрольні державі, де-факто, здійснюють управління цією державою», – зазначив М. Томенко.

До речі, він зазначив, що в абсолютній більшості ці люди отримують фінансову винагороду не у вигляді заробітної плати державного чиновника, а у вигляді «конвертних зарплат» (що в геометричній прогресії більші за зарплати держслужбовців), або компенсують свої «витрати» лобізмом для власного бізнесу під час своїх «дорадчих послуг».

«Отож, біда нинішньої України не лише у президентських офшорах, а у тому, що в Україні, на жаль, панує «офшорна влада» загалом», – підсумував Микола Томенко.