В Іваничівському районі Волині, у невеличкому селі Будятичах, що фактично на околиці шахтарського Нововолинська, є цілюще джерело. З’явилося воно давним-давно – збереглися відомості, що та водичка особливо допомагала знедоленим людям за часів панщини. Й тепер допомагає кожному, хто вірить у її життєдайну силу. Комусь – покращує зір, комусь – лікує нирки, шлунок чи серце, комусь гоїть важкі рани...
За місцевими переказами, у 1637 р. на панському полі, якраз на тому місці, звідки свіжим струменем пульсувала вода, несподівано з'явився образ Божої Матері. Але коли люди наближалися до джерела, ікона не давалася у руки, зникаючи у воді. Почули про Богородицю, що «стоїть» над водою, дві сирітки з ближнього села. Прийшли до джерела, поклонилися, поцілували ікону – й вона «далася» дітям у руки. Дівчатка занесли її до храму — Будятичівської церкви Чудотворця Миколая. Тому цю ікону називають Будятичівською.
А оскільки сталося це у п'ятницю, на десятому тижні після Великодня, то саме цього дня упродовж століть до каплички йдуть люди, щоб поклонитися образу Божої Матері, яку приносять з церкви, попросити в неї заступництва.
Слава про образ Богородиці та цілющу воду швидко поширилася краєм, і чимало людей пішло до джерела.
Через те, що вони протоптували стежку полем, за панським наказом криничку засипали. Однак незадовго вода пробилася в іншому місці. А пан осліп. Його охопив великий розпач. А якось уві сні йому з'явилася Богородиця і сказала: «Відкрий святе джерело і вмий очі». Він так зробив і — о диво! — зір повернувся. Після цього цей багатий чоловік відновив криничку і звів біля неї каплицю.
Біля кринички, стверджують перекази, побував Богдан Хмельницький, пив священну воду з джерела і знаменитий Ковпак...
Минали століття, а стежка до святині не заростала. У комуністичні часи атеїсти джерело й капличку теж вирішили знищити. Тільки невдовзі в родинах безбожників, котрі посягнули на святиню, почали ставатися одне за одним нещастя. А люди ходити до потічка не перестали. Крадькома, серед ночі, пробиралися до цілющої води, руками копали рівчачок, аби вмитися й напитися.
Тепер на тому місці криничка та капличка, а біля них – будятичівська ікона, різьблена на камені. Неподалік – невеличкий басейн, де можна зануритися у святу воду, й пам’ятний знак на честь Небесної сотні. Тут постійно лунає молитва – хтось просить заступництва Матінки Божої, а хтось – дякує за милість і допомогу.
Тепер, як і в колишні часи, кожний рік, в десяту п'ятницю після Великодня, чудотворний образ «Будятицької» Божої Матері виносять на поклоніння людям.
У наступному році виповниться 380 років з дня явлення чудотворного образу.
За матеріалами Високого замку і Волині туристичної
