chrome firefox opera safari iexplorer

Невже керівництву держави заборонили ходити до Шевченка?

22 травня 2016 о 12:26

Лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко висловив здивування тим, що сьогодні, в день 155-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі, не прийшли пошанувати українського генія представники нинішньої влади.

«Зазвичай, у травні, на річниці повернення Тараса Шевченка в Україну, тисячі українців з’їжджаються у Канів, щоб пошанувати свого ідеологічного батька. Зрозуміло, за часів Російської імперії та Радянського Союзу в ці дні діяла пряма заборона на проведення масових заходів, а тим більше, якщо хтось з українців з’являвся у вишиванці чи з українською символікою, це означало відповідну реакцію з боку правоохоронних органів. Але сьогодні, в незалежній Україні, для кожного справжнього українця Чернеча гора – це духовна столиця українства, а пошанування Шевченка – це пошанування нашого світоглядного батька», – зазначив М. Томенко.

Він зауважив, що після Революції гідності пошанування Тараса Шевченка, зокрема, в день його перепоховання на Чернечій горі, відбувається вже втретє. І от світоглядний парадокс нинішніх керівників держави: ті, хто обійняв посади на ідеях патріотизму, любові та самопожертви заради України, вже третій рік ігнорують Шевченка.

«Вже третій рік поспіль в ці дні на Чернечій горі – жодного представника української влади: ні Президента, ні Прем’єр-міністра, ні Голови Верховної Ради, а в цьому році – власне, і жодного міністра Шевченко не побачив. Тому виглядає таким чином: можна прийти до влади на гаслах любові до України… Але бажано любити і шанувати Україну щоденно!», – вважає Микола Томенко.

4 вересня

Інші дати
День пам’яті Довбуша Олекси Васильовича
(1700 – 1745) – легендарний ватажок карпатських опришків, про якого складено багато легенд та пісень. Опришки - учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у 16 – першій половині 19 століття.
«Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем» (Іван Франко) «Ой по-під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький На ніженьку налягає, Топірцем ся підпирає. Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, Засипає стежки листом. Ой, ви, хлопці, бігом-бігом, Замітає стежки снігом.» («Пісня про Довбуша», українська народна пісня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі