Шанс на освіту в іноземному виші, і, відповідно, на диплом світового рівня має кожен. Це ще раз підтвердила VIII Міжнародна виставка «Education aboard», яка нещодавно відбулася в Українському домі у Києві.

Хоча точної статистики про кількість українських студентів, які навчаються за кордоном, Міносвіти не дає, за даними освітнього агентства DEC Education, за останні 5 років число нашої молоді в «неукраїнському» середовищі освіти зросло у кілька разів. За словами експертів, таких студентів, – від 25 до 35 тисяч, більшість з яких планує таки повернутися в Україну.

Поки точитимуться колізії навколо визнання українських дипломів поза межами нашої держави, гарно вмотивовані хлопці та дівчата шукатимуть реальні можливості отримати знання та кваліфікацію європейських, американських, а також інших загальновизнаних вищих навчальних закладів.

Той, хто хоче йти в ногу з часом, на жаль, покидає українські альма-матер, адже через відсутність автономії університети не можуть самотужки запроваджувати нові спеціальності. Отож, поки ми тупцюємо на місці, закордонні виші ганяються за реаліями – оновлюються дисципліни, а значить – кваліфікація випускника відповідатиме останнім запитам вибагливого роботодавця.

Другим важливим фактором зростання кількості українських студентів в іноземних університетах є незбагненна ціна за освітні послуги на Батьківщині. Навряд чи за кількістю умовних одиниць поспіває якість. У такому випадку ні для кого не секрет, що в нерівному бою за абітурієнта Україна програє.

Отож, що пропонується для вітчизняного студентства поза межами нашої держави?

Освіта за кордоном: пропозиції та попит

На вищезгаданій виставці представники 49-ти закордонних альма-матер до ваших послуг. Найрізноманітніші умови, можливості, ціни — у вишах представлених країн.

«Навчання у закордонних закладах зараз за співвідношенням до ціни наближається до наших вишів, – розповідає Тетяна Волошина, співорганізатор виставки «Education aboard» від Товариства «Знання» . – На жаль, поки ще наш диплом не так цінується, як європейський. Тому виставка з кожним роком все більше й більше розростається: збільшується кількість іноземних закладів, які приймають участь, пропонуються різноманітні програми , стипендії,  гранти…
Наприклад, Лодзький університет вибив 20 місць для українських студентів. Чимало іноземних вузів пропонують пільги для українських студентів. Оскільки чимало студентів з Польщі поїхали навчатися до інших країн Єврозони, тому їхні внз хочуть зацікавити наших спудеїв своїми пропозиціями.

На жаль, немає лише французьких вишів, оскільки вони приїжджають окремо в листопаді. Вони пропонують зовсім інший варіант – «Навчайся у Франції, працюй в Україні». А саме: разом з вузами стоять роботодавці – ті компанії, які мають французькі інвестиції в Україні. Тому після навчання наших студентів у Франції, їх одразу працевлаштовують в Українських представництвах їхніх компаній.

Ця виставка (VIII міжнародна виставка «Education aboard», — ред.) вже має свій рейтинг, і вона найбільша в Україні. Варто відзначити, що цікавість людей зростає. Відвідуючи, кожен може знайти те, що йому корисно».

Безкоштовні програми – це цілком реально!

Якщо наш студент впевнений у належному рівні своїх знань та має добре вмотивовану ціль навчатися за кордоном – його радо приймуть. Стипендії, гранти – це вже давно реальність, а не фантастика.

США

«Це навіть більш реально, чим прийнято вважати, – розповідає Вікторія Михайленко, менеджер Центру мережі «Education USA» в Києві. – Для людей, які не мають фінансової можливості навчатися за кордом, по-перше, існує програма, спрямована на покриття витрат, пов’язаних з вступом. По-друге, є гранти та інші можливості отримати фінансову допомогу для навчання в університетах. Наш центр фінансується держдепартаментом Сполучених Штатів та підтримується Посольством США в Україні».

Американські вузи зацікавлені у навчанні іноземних, в тому числі українських, студентів. Тому й кожен охочий може обрати собі певну стипендіальну програму та пройти відповідний конкурс. Найвідоміші – фонд Фулбрайта та American Councils, за підтримки якої працює вищезгаданий консультативний центр.

Отримати ступінь магістра можна наступним чином: програма магістерських стипендій ім. Е. Маскі (зараз навчається 27 українців); Фулбрайтівські гранди для навчання на магістерському рівні (на сьогодні нараховує 45 українців) тощо. Також є чимало інших способів отримання фінансової допомоги для вступу та навчання.

Німеччина

Хочете безкоштовно отримати німецький диплом? Існує DAAD –- Німецька служба академічних обмінів, яка пропонує стипендії для навчання у магістратурі чи післядипломному курсі. Виплачується така стипендія від 10 до 24 місяців у розмірі близько 750 євро. Також можлива додаткова допомога на навчання та проведення досліджень, на оренду житла та перебування членів сім`ї.

Знати німецьку мову – основна вимога. Представник Німецького культурного центру «Гете-Інститут» на виставці «Education aboard» пояснила: «Ми пропонуємо мовні курси та іспити, після яких можна отримати сертифікати, що подаються до вступу у німецький вуз. Далі DAAD виділяє стипендії в залежності від спеціальності та відправляє студентів на навчання». Загалом DAAD пропонує 14 різних програм у різних університетах Німеччини, які користуються досить високою популярністю. Близько 200 українців приїжджають кожен рік в Німеччину за допомогою цієї служби академічних обмінів.

Вишеградська четвірка

Наші Європейські сусіди також чекають на наших розумників. Міжнародний фонд Вишеградських держав пропонує безкоштовно отримати освіту у Чехії, Угорщині, Польщі та Словаччині. Фонд надає стипендії для навчання на магістерських та докторських програмах, від 1 до 4 семестрів. Студенти та дослідники з України, які виграють конкурс, отримуватимуть 2500 євро на семестр.

Польський Проект «Teraz Wrocław» хоча передбачає навчання у вроцлавських ВНЗ студентів-іноземців на платній основі, проте, найкращі серед абітурієнтів, яких визначають за конкурсом, отримують можливість здобувати освіту безкоштовно. Для цього потрібно бути не старше віком до 26 років, не мати Карти Поляка та польської вищої освіти (перевагу матиме і той, хто ще не здобув її у країні проживання), володіти польською на рівні, що дозволяє навчатися цією мовою, а також мати високий бал атестата.

За даними eu-edu.org, отримати можливість навчатися у тій чи тій країні Європи можна як безпосередньо за допомогою участі в конкурсах на навчальні стипендії, які оголошують певні країни, так і отримуючи підтримку у рамках всеєвропейських програм (Erasmus-Mundus, Tempus та інші).

Не знаннями єдиними... Скільки коштує навчання за кордоном?

Звісно, більшість українських студентів їдуть навчатися в інші країни за власний кошт. Найпопулярніші серед «контрактників» – Велика Британія, США, Канада, Польща, Угорщина, Росія. Ціни коливаються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч умовних одиниць.

Туманний Альбіон дещо відрізняється певними особливостями зарахування до ВНЗ. Перед тим, як вступити до університету, потрібно пройти спеціальну академічну підготовку рік-другий та скласти іспити A-levels. Для українських абітурієнтів пропонується така програма академічної підготовки, як International Foundation Year. Вона включає надання освітніх послуг на підготовку за певними предметами, отримання навиків навчання та удосконалення англійської мови. Ця програма інтегрована з університетським курсом за різними спеціальностями. Вартість курсу: International Foundation Year – 9 975 євро, Pre-Medical Foundation – 12 000 євро.

Навчання у британському коледжі коштує 11-30 тисяч доларів, у приватній школі – 10-50 тисяч доларів за рік. Проте зараз університети Великої Британії популяризують дистанційну освіту для іноземців. Відповідна ціна такого курсу – 2300—2500 фунтів. А у Ліверпульському університеті існує он-лайн-програма магістерського рівня вартістю до 12 тисяч фунтів стерлінгів.

Не секрет, що освіта у Сполучених Штатах недешева, проте більшість українських студентів навчаються там саме на контрактній основі. У найпрестижніших вишах це коштуватиме приблизно 30-50 тис. доларів за рік, тому потрібно розглядати й інші більш реальні варіанти, які обійдуться удесятеро дешевше. За даними osvita.ua, Сполучені Штати досить активно намагаються залучати іноземних студентів, оскільки вони є п'ятою статтею експорту США, приносячи до бюджету до 12 млрд. доларів на рік.

Австрія теж не пасе задніх, намагаючись створити привабливі умови для навчання іноземців. Наприклад, за даними wz.lviv.ua, тут студенти не лише мають право обирати навчальні дисципліни, теми курсових і дипломних робіт, а й встановлювати терміни складання іспитів. Вартість навчання для іноземців – від 700 євро за семестр.

В Угорщині українцю треба буде заплатити за навчання в університеті від 1600 євро за семестр, в Болгарії – від 1500 до 6000 євро за рік (плюс підготовчі мовні курси – від 2500 євро).

Особливі умови для східних сусідів має Польща, особливо вроцлавські ВНЗ («Teraz Wrocław»). Якщо український студент поїде навчатися,наприклад, до Варшавського університету соціальних і гуманітарних наук, то це йому обійдеться 5000 до 9000 злотих за рік.

На Кіпрі вартість навчання сягає від 12 тис євро. Цікаві пропозиції мають університети Франції, Італії, Швеції, де всього доведеться заплатити лише щорічний внесок у студентські спілки – 70-150 євро та вартість навчання може бути й неабияк скромною — 150-700 євро.

Проте, найчастіше наші студенти їдуть здобувати освіту до Росії, де ціни несильно відрізняються від наших…

Що робити з іноземним дипломом?

Можливо, таке питання видасться дивним, але… якщо український студент захоче повернутися на простори робітничого поля України (як показує практика, таких більшість), то доведеться «нострифікуватися».

Здавалося б, проблеми тільки з визнанням наших дипломів за кордоном. А ні! У нас, виявляється, теж не все так просто з іноземним дипломом. Домогтися визнання нашого диплому за межами України навіть простіше! Автономія іноземних ВНЗ дозволяє їм вирішувати цю проблему на рівні кожного окремого вишу. Потрібно надати не тільки диплом та оцінки, а ще й детальний опис прослуханих предметів. Не кількість, а якість…

У нас процедура визнання іноземного диплома, на жаль, не залежить від університету. Нострифікація, так називається цей процес, проводиться Міністерством освіти та науки України (МОН) або Вищою атестаційною комісією України (ВАК). Спочатку необхідно звернутися до Управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН із документами про отриману вищу освіту та пройти експертну раду в університеті, в якому існує подібна спеціальність.

Така послуга є платною та може затягнутися від 3 місяців і до року. Однак, якщо подібної спеціальності у наших ВНЗ немає, такий диплом неможливо нострифікувати… Тому при бажанні продовжити освіту у в Україні доведеться пройти тортурами «бюрократичних камер».

На щастя, як свідчить практика, роботодавцю така тяганина не потрібна, а наявність диплому закордонного вишу значно збільшує шанси знайти в Україні високооплачувану роботу. Отож, поки вітчизняні виші пасуть задніх у світових рейтингах, а вартість тутешнього навчання коливається не на користь абітурієнта, тому і зростає попит на «чужого научайтесь». Але «свого» при цьому «цуратися» точно не потрібно!..

Світлана Майстук, «Рідна країна»