Довший час я пропагую доктрину щоденного патріотизму. Зміст її простий: щоденно, бодай трішки, зробити внесок у нашу, українську справу (не плутати з «оральним» чи «бюджетним» патріотизмом). Саме тому в нашому «Українському щорічнику» кожний день завершується рядком-нагадуванням «Що я зробив для України».
А вчора ми вперше запросили гостей до врятованої садиби, тепер вже Музей Миколи Костомарова в селі Дідівці, що недалеко від Прилук на Чернігівщині. Наш визначний історик прожив тут біля 10 років зі своєю єдиною любов’ю Аліною Крагельською.
Коли в 2007 році ми побачили залишки знаменитого маєтку Киселів, де жив і творив Микола Костомаров, було ухвалено рішення врятувати цей будинок і перетворити його на музей.
9 років наш фонд «Рідна країна», команда Валерія Дубіля та Бориса Дєдова працювали спільно над цим проектом. Нині у відреставрованому будинку проекспоновано 5 кімнат, де й історія села, і життя Миколи Костомарова, і Кирило-Мефодіївське братство.
Саме на активній участі Костомарова в таємному українському товаристві хочу звернути увагу. Його «Книга буття українського народу» — це своєрідна світоглядна конституція, нарис «ідеальної країни» українського народу.
«Золотий час» українців Костомаров бачив у кращі часи козаччини: «І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других— чи був він преж того паном чи невольником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову Христовому, і жодної помпи панської і титула не було між козаками».
Тоді «всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своєї жони, а діти своїх родителей».
Більше того, М. Костомаров переконаний, що такий устрій держави перейняли би й інші слов’янські народи, беручи за приклад Україну часів козацтва. Натомість Польща «не хотіла одрікатись од свого панства», а «цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель».
А завершується «Книга буття українського народу» оптимістичним пророцтвом про те, що і «Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, єго же не брегоша зиждущий, той бисть во главу».
Отож, Микола Костомаров, визначний історик та автор своєрідного опису «Ідеальної України» повернувся на Чернігівщину!
Микола Томенко, засновник Фонду «Рідна країна»
