chrome firefox opera safari iexplorer

Музей-садиба М. Костомарова приймає перших гостей

25 червня 2016 о 21:16

Сьогодні в селі Дідівці Чернігівської області Прилуцького району в музеї-садибі М. Костомарова провели першу ознайомчу екскурсію. Більша частина експозиції присвячена його суспільній та творчій діяльності, напрацюванням та здобуткам. Значну частину виставки також займає діяльність Кирило-Мифодіївського братства, в якому сам М. Костомаров був ідеологом та одним із керівників.

Відкривати  першу екскурсію приїхали  ініціатори створення Історико-меморіального комплексу «Садиба Миколи Костомарова» лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко та голова Благодійного фонду «Європа» Валерій Дубіль. Презентацію експозиції для гостей та журналістів провів культуролог, заслужений діяч мистецтв України Борис Дєдов. 

Довідково

Над створенням Історико-меморіального комплексу «Садиба Миколи Костомарова» засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко, голова Благодійного фонду «Європа» Валерій Дубіль та заслужений діяч мистецтв України Борис Дєдов працюють з 2008 року.

На сьогодні основні будівельні роботи з відновлення музею-садиби завершились. Також у ньому вже розміщені перші експозиції, присвячені постаті Миколи Костомарова та Кирило-Мефодіївському товариству. Як відомо, Микола Костомаров був одним із ідеологів Кирило-Мефодіївського братства та автором знаменитої «Книги буття українського народу», світоглядної конституції України.

Остаточне завершення робіт заплановане на 2017-й рік, коли виповниться 200 років з дня народження Миколи Костомарова.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути