chrome firefox opera safari iexplorer

Безперервна мобільна доступність — причина стресу і хвороб

21 жовтня 2016 о 11:19

Шість із десяти дорослих знаходяться під постійним тиском, а кожен четвертий — неодноразово опинявся у стресовій ситуації.

Такі результати нещодавно оприлюдненого в Берліні дослідження, які наводить DW.COM.

Опитування провела німецька Страхова компанія ТК.

Ця тема важлива не лише для страхової медицини, а й для багатьох компаній. Ключове слово при цьому — лікарняний. Лише уявіть, що за останні 15 років майже на 90 відсотків зросла кількість вимушених прогулів через депресію, тривогу і стрес. В середньому торік два з половиною дні, з п’ятнадцяти пропущених через хворобу, були пов’язані з психологічними проблемами.

Майже кожен п'ятий через додаткові турботи не може працювати на рівні з колегами.

Тягар відповідальності лягає частково і на компанії, які повинні потурбуватися про відповідний мікроклімат та здорову робочу атмосферу. Потрібна корпоративна культура на підприємствах, яка дозволить людям добре працювати і гармонійно поєднувати роботу та особисте життя.

«Наскільки ви щасливі?» — з такими простим, на перший погляд, запитанням дослідники звернулися до німецькомовних респондентів , старших 18-ти років. В липні та серпні Науково-дослідний інститут «Форса» опитав 1200 людей. При цьому цікавилися також методами релаксації та наслідками стресу.

Першопричиною нещастя і хвороб люди вважають роботу, про це зазначили 46% опитаних, на другому місці — надмірні вимоги до себе (43%), далі йде купа запланованих справ у вільний час (33 %), автотранспорт (30%) і постійний стан «на зв’язку» (28%).

За даними дослідження, майже кожен четвертий зізнався, що проводить занадто багато часу в мережі.

Основна проблема — відчуття того, що ти можеш пропустити щось важливе, якщо довго не будеш в онлайні. Психологи для цього навіть термін швиденько придумали: FOMO — «Fear of missing out» (страх втрати). Але є також і протилежний тренд , який називається JOMO і означає «Joy of missing out» — насолода від того, що не намагаєшся бути скрізь і не боїшся пропустити щось.

Ви, вочевидь, не раз спостерігали в громадському транспорті десятки опущених голів, прикуті до смартфонів погляди пасажирів. А тепер наступне питання, адресоване безпосередньо Вам. Ви особисто можете залишити телефон у кишені і протягом усієї поїздки, жодного разу, навіть крадькома, не поглянути на екран?! А на дозвіллі скільки часу Ви можете прожити без смартфону?!

Ми постійно хочемо бути на зв’язку і в курсі останніх подій. Постійно очікуючи нової інформації, сподіваємося отримати хороші новини. Але те, що з’являється на дисплеї смартфону, в основному, далеке від позитиву і не здатне змінити ситуацію на краще.

Головне пам'ятати, що безперервна мобільна доступність — це суттєвий подразник і причина хвороб.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути