chrome firefox opera safari iexplorer

Черкаські освітяни б'ють на сполох через плани Міносвіти «злити» українську літературу із зарубіжною

15 лютого 2017 о 10:53

«Ми проти насильницького втілення антидержавної ідеї в українській освіті!» — таке звернення до міністра освіти і науки Лілії Гриневич від імені науково-педагогічної спільноти та представників громадськості Черкащини розмістила на своїй сторінці у «Фейсбуці» кандидат педагогічних наук, письменниця і депутат Черкаської обласної ради Валентина Коваленко.

«Ідеться про освітню новацію у проекті Типового навчального плану для 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, де пропонується інтегрувати українську літературу в один навчальний предмет із зарубіжною літературою («Література (українська і зарубіжна)», — йдеться у цьому зверненні.

Його підписанти нагадують пані міністру, що проголошення України незалежною державою створило передумови до подолання колоніальної спадщини, отже, відродження національної культури і мови.

На жаль, наголошують автори, маргіналізована, з точки зору влади, духовно-культурна сфера, нехтування гуманітарною освітою стало причиною створення в Україні катастрофічної ідеологічної ситуації, що призвело до трагічних подій на сході України та в Криму.

«Сьогодні російський окупант підступно-приховано продовжує створювати умови гуманітарної блокади, аби розбратати націю, розпорошити нажитий українцями рідний світ. Тож великі сподівання покладаємо на освіту, здатну сформувати майбутнє нашої держави й нашого суспільства.

Але вважаємо неприйнятним сліпе загравання з іншими країнами, догідливе пристосування до чужих навчальних систем, нехтуючи власними національними здобутками у гуманітарній царині», — підкреслюють автори листа.

Представники громадськості та науково-педагогічна спільнота Черкащини переконані, що без достатнього вивчення української мови та літератури неможливо виховати справжнього патріота своєї країни, виплекати в ньому національну гідність.

Тому скорочення годин на ідеологічно важливі «українські» предмети називають свідомою «здачею» багатовіковому ворогові нашої духовної території, що несе загрозу національним інтересам держави.

З огляду на це черкащани пропонують Міносвіти і науки звернути особливу увагу на посилення національних пріоритетів в освіті, а саме на україноцентричну гуманітарну політику, а також наполягають на необхідності збереження в українській школі трьох окремих предметів: української мови, української літератури, зарубіжної літератури.

Вони вважають, що ідея інтеграції цих предметів фактично є нищенням національної системи мовно-літературної освіти, оскільки призведе до втрати цілої низки життєво важливих компетентностей учнів.

Автори звернення також наполягають на проведенні відкритого громадського обговорення проб­лем, пов’язаних з оновленням змісту освіти, зокрема з небезпекою інтеграції предметів літератури — української і зарубіжної — на професійному рівні.

Пропонують залучати до цього насамперед учителів-практиків, методистів і науковців, депутатів та ЗМІ та закликають міністра освіти і науки стояти на чіткій проукраїнській позиції у процесі впровадження освітніх реформ.

Звернення, окрім Валентини Коваленко, котра донедавна була головою Черкаської обласної ради, підписали Людмила Юлдашева, голова Всеукраїнської спілки вчителів-словесників, Володимир Поліщук, доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Олена Фещенко, голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта», Володимир Ткаченко, голова Черкаської обласної організації письменників та інші.

Розділи: Новини освіти

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі