chrome firefox opera safari iexplorer

9 квітня 1989 року. Грузія: шлях до свободи

09 квітня 2020 о 07:29

9 квітня 1989 р. в центрі Тбілісі мирна демонстрація на підтримку незалежності була розігнана радянськими військами із застосуванням зброї. Кривава розправа прискорила вихід Грузії зі складу СРСР.

За кілька днів до того грузини вийшли на масові протестні акції проти сепаратизму. Детонатором подій стало інспіроване Москвою звернення одного з абхазьких сіл до Кремля з прохання приєднання до РРФСР (як бачимо, тактика провокацій не змінилася донині, хіба масштаби інші: Крим, Донбас…)

Лідери опозиції Звіад Гамсахурдіа та Іраклій Церетелі заявили, що Москва підбурює сепаратистів, аби розколоти Грузію й не допустити її унезалежнення. 4 квітня 1989 р. відбувся масовий мітинг, на якому лунали вимоги негайного скасування автономії Абхазії та виходу Грузії зі складу СРСР.

Десятки тисяч людей зібралися в центрі Тбілісі, перед будівлею парламенту, щоб мирно заявити про свої прагнення. Жодного випадку насильства чи спроб захоплення влади не було зафіксовано. Проте радянське керівництво Грузії відмовилося від спілкування з демонстрантами.

 svoboda.org

 

7 квітня ЦК Компартії Грузії на чолі з першим секретарем Джумбером Патіашвілі звернувся до Кремля з проханням ввести у Тбілісі додаткові війська. 8 квітня компартійне керівництвао республіки ухвалило рішення про силовий розгін мітингу.(Згодом дехто з тодішніх керманичів стверджував, що наказ про застосування сили віддав особисто М.Горбачов. Сам тодішній генсек у властивій йому манері виправдовувся, що дізнався про трагедію лише вранці наступного дня).

На прохання грузинської влади до Тбілісі прибули декілька військових підрозділів збройних сил СРСР – із Воронежа, Горького, Пермі, а також дивізія ім. Дзержинського з Вірменії. Задіяні також були бронетранспортери (БТР) та бойові машини десанту (БМД). Командував «операцією» генерал Ігор Родіонов.

8 квітня почалася акція залякування: містом сунули танки, в небі кружляли військові гелікоптери.У відповідь люди почали масово стікатися не лише з усіх куточків столиці, а й з усієї країни.Вночі проти 9 квітня почали зводити барикади.

Близько 3-ї години ранку 9 квітня міліція через мегафони стала вимагати від людей негайно розійтися. Демонстранти співали Гімн Грузинської Демократичної Республіки 1918-21 рр., патріотичні пісні.

Організатори закликали учасників у разі нападу військових не чинити опору, сідати на землю – було наївне сподівання, що беззбройних і безборонних не битимуть.

О 4.20 почався наступ військ. Солдати були озброєні гумовими кийками, десантники – саперними лопатками. Небо застелили хмари сльозогінного газу.

Під час розправи над мирними демонстрантами загинуло 19 людей, із них 16 – молоді жінки та дівчата, які намагалися умовляти солдатів не бити людей. Понад 4 тисячі осіб дістали поранення саперними лопатками та отруєння газом.

В якийся момент, у розпал побиття, розлючені солдати почали бити грузинів-міліціонерів – постраждало 37 осіб.

 liveinternet.ru

Була створена комісія з депутатів Верховної Ради СРСР на чолі з Анатолієм Собчаком для розслідування кривавих подій. Комісія зазначала у своєму звіті (переклад українською наш): «… О 4.05 на проспекті Руставелі в районі Будинку уряду з’явилося чотири БТР. За бронетехнікою йшли військові лави, які почали тіснити мітингарів як до Будинку уряду, так і вздовж проспекту Руставелі… Виникла тіснява. Витіснення мітингарів перетворилося фактично на оточення.

Застосування — з найбрутальнішими порушеннями інструкцій — гумових палиць та отруйних речовин, використання у розгоні демонстрантів малих піхотних лопаток обернулося жорстокою розправою над радянськими людьми».

Комісія також дійшла висновку, що війська мали завдання не звільнити площу, а помститися учасниками протестних акцій, залякати їх, та на цьому прикладі – «отямити» прихильників незалежності в інших республіках.

Вперше після подій у Новочеркаську мирні люди перед цілим світом зіткнулися з безжальною озброєною владою. (Довідково: 1-2 червня 1962 р. в Новочеркаську Ростовської області військами КДБ був придушений страйк робітників електровозобудівного заводу. Вбито 26 людей, 87 поранено. Семеро організаторів страйку були розстріляні, близько 30 засуджені на тривалі терміни позбавлення волі).

Події в Грузії згуртували грузинську опозицію й прискорили вихід Грузії, а також інших республік, зі складу СРСР.

31 березня 1990 р. у Грузії відбувся референдум про відновленнядержавноїнезалежностіГрузії. За державнунезалежністьпроголосувало 98,93%. На другі роковини тбіліської трагедії — 9 квітня 1991 р. — за підсумками всенародного волевиявлення Верховна Рада ухвалила Акт про відновлення державної незалежності Грузії, визнавши дійсними Акт про незалежність 1918 р. та Конституцію 1921 р.

Перший Президент Грузії З.Гамсахурдіа проголосив 9 квітня загальнонародним Днем національної єдності.

9 квітня відзначається в Грузії як День відновлення незалежності.

Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути