chrome firefox opera safari iexplorer

«Рідна країна» долучилась до толоки у Шевченківському заповіднику

10 квітня 2017 о 13:55

У День довкілля, 8 квітня, в Шевченківському національному заповіднику у Каневі провели толоку. Прибирали територію біля Тарасової світлиці – першого народного музею Кобзаря, повідомляє «Рідна Черкащина». 

До толоки працівників заповідника долучилася і команда Громадського руху Миколи Томенка “Рідна країна”. Лідер руху підкреслив, що підтримка подібних акцій у Шевченківському заповіднику — не одноразова, вона буде постійною. Зокрема, невдовзі є плани щодо перекриття та оновлення даху Тарасової світлиці.

 ck.ridna.ua

“Усе, що стосується народного музею Кобзаря, будемо помагати. Шевченко – наш батько і коли так сталося, що влада не дуже їздить до нього в Канів, то від імені народу мусимо допомагати, – сказав М. Томенко. – Натомість музей Шевченка – у сфері відповідальності держави. І вже бачимо, що він починає потроху руйнуватися. Моя ідея проста – влаштувати публічний аукціон з продажу скандального вертодрому Януковича, який був збудований у 2012 році за 130 мільйонів бюджетних коштів і досі утримується коштом платників податків. А виручені кошти направити на завершення будівництва Палацу культури в Каневі, який будується вже 20 років, та завершення робіт по реконструкції музею Шевченка”.

 ck.ridna.ua


 ck.ridna.ua

На думку Томенка, більше повно історичний та туристичний потенціал Канева можна  розкрити у співпраці двох заповідників – історико-культурного і природного. Тоді відвідувачі матимуть нагоду не лише вклонитися могилі Шевченка, а й ознайомитися з унікальністю Канівських гір та довколишньої природи.

Після толоки команда «Рідної країни» поклонилася і поклала квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку на Чернечій горі.

 

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути