Одна з післямайданних реформ – реформа держслужби. Вона передбачала, що посадовців найвищої категорії буде обирати спеціальна комісія на конкурсній основі. Раніше їх просто призначали Кабмін, президент або парламент.
«Мета дуже проста: відкрити доступ якісним спеціалістам до посад державної служби і завершити еру корупційних призначень», – пояснював тоді мету проведення таких конкурсів експерт платформи «Реанімаційний пакет реформ» Микола Виговський.
Під час цих конкурсів «Схеми» спостерігали за багатьма недоліками реформи, нагадує «Радіо Свобода». Показали, як, попри численні помилки в письмовому завданні, комісія все одно обрала соратника президента Олексія Савченка на посаду голови Миколаївської облдержадміністрації – і це лише один з прикладів.
Минулого сесійного тижня Рада пішла на серйозний крок – скасувала необхідність проводити конкурси при обранні голів областей та районів. Тобто, частково скасувала реформу. На решту ж державних посад комісія продовжує проводити конкурси. Дійшло до того, що на них почали перемагати... самі члени комісії.
Журналісти програми «Схеми»(спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») кілька місяців поспіль спостерігали за засіданнями і виявили, що відразу два члени цієї комісії отримали перемогу на високі державні посади завдяки голосуванню своїх колег з цієї ж комісії. Це Артем Янчук, який став держсекретарем МОЗу, та Володимир Купрій, який переміг на посаді першого заступника голови Нацагентства з питань держслужби. Подробиці нової тенденції в роботі комісії можна дізнатися у матеріалі Сергія Андрушка «Самоконкурс».
«Виявляється, головний герой програми Артем Янчук — не лише член кадрової комісії та вже і держсекретар МОЗ, а й чоловік заступника міністра культури Тамари Мазур! А Володимир Купрій — член всіх можливих кадрових комісій — в серпні-вересні 2017 року разом із керівництвом Міністерства культури допоміг зірвати конкурс на посаду гендиректора Києво-Печерського заповідника!», — додає лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко.
І зауважує, що це лише дрібний приклад кадрової політики негідників, які кожний крок свого збагачення при владі прикривають Революцією гідності. «А до того ж вони — родичі, куми — стали за три роки орденоносцями, заслуженими і всіма можливими «героями століть і тисячоліть», а також вправно навчилися «розводити» народ по-новому — через «конкурси і комісії», — зазначив Микола Томенко.