Екологів України турбує робота енергоблоків АЕС з продовженим терміном експлуатації. Але держінспекція ядерного регулювання гарантує якість ремонтів і безпеку об'єктів.

У грудні 2017 року закінчується проектний термін експлуатації третього енергоблоку Рівненської атомної електростанції (РАЕС). Він відпрацював свої гарантійні 30 років, які були розраховані й закладені під час його спорудження конструкторами-атомниками. За планом держпідприємства НАЕК «Енергоатом», що експлуатує АЕС України, після комплексного ремонту цей енергоблок повинен послужити ще 20 років. Але українських екологів турбує надійність енергоблоків саме з продовженим терміном експлуатації. DW надала слово експертам.

АЕС України старіють

В Україні чотири атомні електростанції - Запорізька, Южно-Українська, Рівненська, Хмельницька, у яких сумарно 15 енергоблоків. Сім блоків вже відслужили свій 30-річний проектний ресурс і пройшли спеціальний ремонт для продовження термінів експлуатації. В результаті робота одних енергоблоків продовжена на 10 років, інших — на 20. Зараз, за інформацією сайту «Енергоатому», до продовження терміну експлуатації готують третій блок на РАЕС.

Керівниця відділу енергетики громадської організації «Екодія» Ірина Головко в інтерв'ю DW пояснила загострену увагу до таких енергоблоків тим, що це «не прості поточні ремонти, а приведення до оновленого стану ядерних блоків, розроблених в 70-ті роки минулого століття, які були розраховані на 30 років роботи і вже вичерпали свій проектний ресурс».

Запорізька атомна електростанція

За словами Головко, «Екодія» почала вивчати безпеку українських реакторів з 2011 року. Тоді на Южно-Українській АЕС продовжили роботу блоку номер один, а через чотири роки — блоку номер два. Під контроль екологів потрапила урядова Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки всіх енергоблоків українських АЕС, роботи в рамках якої фінансував Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і «Енергоатом».

Продовжений термін служби і безпека

За словами експерта, коли Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР), яка видає ліцензії на продовження експлуатації, дозволяла роботу першого і другого блоків Южно-Української АЕС, не всі заходи з підвищення безпеки, розписані і узгоджені самою ж ДІЯР як необхідні, були завершені.

«Якщо спочатку регулятор зобов'язує виконавця зробити якийсь обсяг робіт, а потім змінює своє рішення, то виникає велике питання: а чи дійсно в цій програмі все потрібно було робити саме так, як наказували спочатку? — каже Головко. — І чи можна ці реактори вважати безпечними саме зараз, коли на них не завершена якась ділянка запланованих робіт?».

Недоробки в документах?

За словами еколога, мова не тільки про блоки на Южно-Українській АЕС. Адже спочатку програма підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС передбачала завершення всіх робіт до кінця 2017 року. Але в 2015 році уряд України переніс кінцевий термін реалізації всіх заходів по цих блоках на кінець 2020 року, пояснює Головко.

У своєму інтерв'ю DW керівник ДІЯР Григорій Плачков погоджується, що в ліцензіях інспекції дійсно є пункти, які «Енергоатому» необхідно доопрацювати. Але запевняє, що робота продовжених блоків безпечна для населення і навколишнього середовища.

«Скажу як інженер, що в залізі все зроблено, недороблені були документи, — розповідає керівник ДІЯР. — Ліцензія все одно видається на якийсь термін. Якщо „Енергоатом“ щось не виконає, ми маємо право анулювати ліцензію. Але він завжди свої зобов'язання виконував. Я добре розумію екологів після Чорнобиля і Фукусіми. Але повірте, наше законодавство дуже жорстке в плані радіаційного контролю і безпеки реакторів. Минулої зими „Енергоатом“ витягнув всю країну, виробляючи до 65 відсотків електроенергії країни, в тому числі на блоках з продовженою експлуатацією».

АЕС працюють дуже інтенсивно, але чи добре це?

З огляду на досвід минулого року, Григорій Плачков вважає, що і в цей зимовий період на атомників ляже левова частка вироблення енергії. У той же час настільки інтенсивна експлуатація атомних енергоблоків насторожує екологів. Згідно з офіційним сайтом ДІЯР, з початку 2017 року відбулося 13 порушень роботи енергоблоків в системі АЕС України. Але, як повідомляє сайт, вони не були критичними, вихід радіоактивних речовин не перевищував норми. DW поцікавилася у ДІЯР, чи пов'язані ці порушення з проблемами, про які говорять екологи?

«Ці несправності не пов'язані з ядерними установками», — відповідає Григорій Плачков. За його словами, за міжнародною шкалою, якою керується ДІЯР, таких пошкоджень - нуль. «Є питання зношеності електротехнічного обладнання, що працює ще з 80-х років — трансформатори, насоси. Але це питання до „Енергоатому“. Не наша функція вказувати експлуатаційній організації, як вести господарство. Наше завдання — тільки безпека», — робить висновок Плачков.

«Енергоатом» відмовився коментувати питання DW про безпеку українських енергоблоків з продовженим терміном експлуатації, назвавши їх упередженими.

Запас потужності не вічний

За словами Григорія Плачкова, в радянські часи закладався дуже великий запас для удосконалення енергоблоків. Кожні 10 років проводиться комплексна перевірка їхньої безпеки, незалежно від кінця терміну їхньої експлуатації. «Вимоги до безпеки постійно зростають, і коли дійдемо до наступного терміну продовження — подивимося. Не виключаю, що блоки потрібно буде зупиняти повністю», — ділиться думкою експерт.

Сьогодні ж експертним висновкам ДІЯР можна повністю довіряти, вважає Плачков. Адже їхня робота контролюється і Західноєвропейською асоціацією ядерних регуляторів (WENRA), і Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), чия конвенція про ядерну безпеку набрала чинності в 1998 році і в Україні.

Але, на думку Ірини Головко, в даному випадку атомники оцінюють роботу атомників. «Незалежної оцінки, яку б проводили непроядерні структури, немає. МАГАТЕ створювалася для просування ядерної енергетики. І в цьому проблема не тільки для України. Ми ж бачимо, що сталося на Фукусімі, а там проводилися регулярні перевірки МАГАТЕ», — робить висновок Ірина.