chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко: Українці ідеалізують роль президента та право на його обрання

05 квітня 2018 о 13:54
AgroPortal.ua

Лідер політичної партії "Рідна країна" Микола Томенко розповів у своєму блозі чому для України необхідно відмовитись від обрання президента та повернутись до парламентсько-президентської моделі.

«Є така українська традиція у нашої влади: щойно завершується термін владних повноважень й треба або звітувати та перемагати на нових виборах, або йти геть, одразу починаються розмови про потребу творення рятівної парламентської республіки в Україні.

Теорія

Як відомо, головною ознакою парламентських республік є те, що главою виконавчої влади є прем`єр-міністр чи канцлер.

Президент, який зазвичай обирається парламентом або спеціальною колегією, є лише главою держави і, відповідно, має представницькі функції. Отож, уряд несе політичну відповідальність перед парламентом, а не президентом.

Держави: Німеччина,Італія, Португалія, Австрія.

Правий та фактичний статус форми державного правління в сучасній Україні

За головними ознаками та розподілом повноважень інститутів влади сучасна Україна – держава із парламентсько-президенською формою правління.

Інституційно та фактично маємо президентську з елементами президентсько-парламентської республіку.

Суспільні настрої

Історично українці ідеалізують роль президента та своє право на його безпосереднє обрання. Це головна – світоглядна і політична, – проблема переходу до чисто парламентської моделі. Як пояснити 75-85 відсоткам українців, які вважають принциповим обирати Президента своєї країни, що у “демократичній державі” ( згідно преамбули та статті 1 Конституції) у них це право заберуть?!

Не меншою проблемою є фантастична недовіра до Верховної Ради України, яку народ оцінює як непрофесійну і корумповану. Біда ще й в тому, що нинішнє зібрання депутатів, які у більшості випадків є людьми випадковими, а то й негідниками, пристосуванцями чи багатіями, які купили у виборців округ чи у лідерів партії свої мандати, не мають жодного відношення до такого інституту, як “ПАРЛАМЕНТ”!

Як діяти?

Правильним і виправданим алгоритмом політичних дій має бути узаконення на практиці парламентсько-президентської моделі.

Для цього потрібно, щонайменше:

– унормувати діяльність урядової (не президентської) більшості – коаліції та, відповідно, урядової опозиції (внести відповідні розділи до Регламенту та зміни до Законів);

– формування нормативних передумов для творення кадрової системи виконавчої влади в інтересах Уряду, а не Президента, оскільки саме уряд спільно з парламентом несуть відповідальність за соціально-економічну діяльність влади;

– перетворення пострадянської моделі Верховної Ради на Парламент шляхом зміни виборчого законодавства та виконання рішень Всеукраїнського Референдуму 2000 року щодо обмеження депутатської недоторканності та зменшення чисельності депутатів до 300;

– схвалення Закону “Про спеціальні слідчі комісії…” для посилення парламентського контролю та створення правових передумов для імпічменту президента.

Висновки

У нинішньому вже традиційному протистоянні по лінії Президент-Уряд-Парламент Конституція не вина і вкотре її змінювати не потрібно.

Необхідно врешті узаконити конституційно передбачену ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКУ МОДЕЛЬ в Україні й ПОЖИТИ ВСІМ структурам державної та місцевої влади і суспільству за її приписами бодай 5-річний термін!»

 

Микола Томенко, 

лідер політичної партії  «Рідна країна»

 

Джерело: Обозрєватель

Розділи: Політика

22 жовтня

Інші дати
22 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Розгорнути
Борис Олійник
1935 – поет і громадський діяч. Лауреат Шевченківської премії. Автор книг: «Стою на земле», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» та ін.
Розгорнути
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Новини Дивитися всі