chrome firefox opera safari iexplorer

Чорна тінь Чорнобиля..

26 квітня 2011 о 08:47

Чверть століття тому Україна пережила безпрецедентну катастрофу - аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Але питання безпеки станції не вирішене й досі: саркофагу через 5 років загрожує руйнування, а новий об'єкт «Укриття» досі не зведено.

26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок ЧАЕС. Радіоактивна хмара накрила не тільки Україну, Білорусь і Росію, але також Східну і Північну Європу.

30-кілометрова зона навколо станції виявилася зараженою радіацією. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях.

Кількість жертв і постраждалих в результаті чорнобильської трагедії невідома досі. Про «інцидент на АЕС» у той день повідомили лише маленькою заміткою на останній шпальті однієї з радянських газет.

Про масштаби трагедії світ дізнався лише через кілька діб. Всі ці дні наслідки аварії ліквідували пожежники, солдати-строковики і добровольці без якого-небудь захисту від радіації, про яку тоді ліквідатори навіть і не підозрювали. А евакуювати жителів із зараженої зони почали тільки через три доби.

Через десятки років відсутність людей у зоні відчуження, яка зазнала радіаційного зараження, призвела до того, що природа там розквітла пишним цвітом і зараз у куди кращому стані, ніж до катастрофи. Показання дозиметрів свідчать про те, що перебувати в зоні відчуження цілком безпечно. Туди постійно возять туристів, їм показують саму атомну станцію і влаштовують обід в їдальні Чорнобильської АЕС.

Робота станції була зупинена 5 грудня 2000 року. Тим не менше 3,5 тисячі людей як і раніше працюють на АЕС. Ядерне паливо не вивантажено з реакторів, і за ситуацією треба стежити.

Після аварії над четвертим реактором ЧАЕС був зведений саркофаг, який в останні роки поступово руйнується. Приблизно через 5 років він може стати непридатним для «стримування» процесу витоку радіоактивних речовин зі зруйнованого енергоблоку.

Українська влада хоче забезпечити безпеку шляхом спорудження об'єкта «Укриття»: це унікальна конструкція у вигляді арки висотою 105 метрів, шириною 257 метрів, довжиною 150 метрів, яку зберуть поряд із четвертим реактором на рейки і «насунуть» на руїни реактора.

Всередині «Укриття» «навішають» масу дорогого і унікального обладнання, щоб за його допомогою упродовж тривалого часу «розгребти» кілька десятків тонн радіоактивних матеріалів і захоронити їх у могильник на десятки тисяч років.

Будівництво об'єкта «Укриття» постійно відкладається, зараз проект на стадії проектування. Країни «великої сімки», які вимагали закриття ЧАЕС і обіцяли грошей на об'єкт «Укриття», досі так і не виконали свої обіцянки.

У переддень 25-х роковин Чорнобильської катастрофи в Києві відбулася грандіозна міжнародна конференція, метою якої було, вкотре, привернути увагу світової громадськості до проблем безпеки атомних електростанцій, а також спробувати залучити кошти, необхідні для реалізації проекту «Укриття».

Враховуючи те, що конференція пройшла на тлі аварії на японській АЕС «Фукусіма-1», її результати виявилися досить вражаючими.

За підсумками конференції президент Віктор Янукович повідомив, що всього на ній вдалося зібрати 550 мільйонів євро (точніше, учасники конференції — країни та організації — зобов'язалися ці гроші виділити).

До конференції оприлюднювалися дані, що для реалізації проекту «Укриття» не вистачає близько 740 мільйонів євро.

Що ж до впливу катастрофи на АЕС на людей, то реальні її наслідки, на думку вчених, стануть відомі лише до 2026 року: покоління, що потрапило під прямий вплив радіації, тільки почало заводити сім'ї і народжувати дітей.

 

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Новини Дивитися всі