Як очільник Лаври за погодженням з міністром Нищуком витискає все українське зі святині

inter.ua

Якщо Тобі не подобаються портрети Путіна у Лаврі, зателефонуй у приймальню Міністра культури України Євгена Нищука (044)235-23-00

Виконувач обов'язків Генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Рудник не просто проводить заходи російською мовою чи погоджує виставляння стендів з портретами Путіна.

Він за погодженням з Нищуком та Мазур просто витискає все українське з Лаври, що не було зачищено за правління регіоналів.

Міністр культури України і «Голос Майдану» замість того, щоб звільнити прихильника рускава міра Рудника, призначеного ним самим без освіти і досвіду роботи у галузі культури, дає йому карт-бланш на звільнення співробітників, які виступили проти путінських портретів у Лаврі.

Утворюються спеціальні комісії, які мають з'ясувати чому ці співробітники проти Путіна у Лаврі, якщо на це дав добро Нищук.

Одну з таких комісій очолив відомий київським забудовникам Яків Діхтяр, який теж був Нищуком і Мазур переведений до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і фігурує у програмі «Схеми» по незаконній забудові території Заповідника.

Така собі цікава схема Путін-Нищук-Мазур-Рудник-Діхтяр-УПЦ МП.

Можливо, скоро Рудник за путінські портрети у Лаврі отримає почесні грамоти одразу від обох Міністерств культури – від Нищука та його колеги з Росії.

Залишається сподіватися лише на втручання Президента України та Кабінету Міністрів, МВС, Генеральної прокуратури та СБУ.

Подібна ситуація, коли ініціативу скасування виставки з підкреслено проросійськими настроями (наприклад «Сим побеждай», присвячена Сергію Радонежському, офіційному покровителю Вооруженних сіл РФ) брав на себе не голос Майдану, а прості співробітники Заповідника, мала місце і раніше.

Проте з призначенням Міністром культури України Нищуком 5 вересня минулого року Рудника ці процеси омосковлення стали підтримуватися і Євгеном Нищуком.

Знизу пояснення співробітника заповідника Лавриненка, якому Рудник погрожував звільненням, рішення про утворення комісії для розправи наді мною, доручення про вивчення поховання Столипіна, роль якого в історії Лаври і України Рудник мені наголосив окремо, відповідь Мінкульту по моєму запиту щодо виставки «Сим побеждай».