chrome firefox opera safari iexplorer

Жінка, яка збудувала палац

12 березня 2019 о 12:15
uk.wikipedia.org

12 березня 1916р. народилася архітекторка Євгенія Маринченко.

Національний палац мистецтв «Україна», більше відомий як просто «Палац «Україна», є найбільшою концертною установою не лише Києва, а й цілої України.  Він внесений до переліку пам’яток архітектури, що перебувають під охороною держави, та має статус національного. 

Палац, споруджений  у 1965-70 р.р. на вул.Великій Васильківській, був урочисто відкритий до 100-річчя від дня народження В.Леніна, і мав стати «меншим братом» Кремлівського палацу з’їздів. Робота архітекторів – Є.Маринченко та П.Жилицького — була відзначена Шевченківською премією 1971р.

Євгенія Маринченко – одна з творців цієї радянської споруди й одна з небагатьох відомих жінок-архітекторів.

Народилася Євгенія 12 березня 1916р. Батько — Олександр Маринченко – був відомим у Києві  художником-архітектором, викладачем та автором підручників з архутектури.  Дід з боку матері – Євгеній Толстой – завідував Маріїнським палацом. На його честь, власне, батьки й назвали першу з трьох доньок Євгенією.

Після закінчення будівельного технікуму дівчина працювала на будівництві. У Київському інженерно-будівельному інституті навчалась у відомого архітектора О.Вербицького.

По закінченні Другої світової війни Євгенія Маринченко брала участь у відновленні Маріїнського палацу, Київського університету ім.Т.Г.Шевченка, актової зали Київської політехніки.  Їй належить розробка плану і проектування   санаторного комплексу в Пущі –Водиці. Загалом же Є.Маринченко створила близько 70 проектів, понад 30 з яких були втілені. Це будинки на вулицях М.Бойчука, Бастіонній, Золотоустівський та Повітрофлотському проспекті у Києві; житлові масиви у Харкові, Одесі, Херсоні; масив Новобіличі та селище Південно-Українського каналу; численні кінотеатри, клуби, будинки відпочинку. І, звичайно, вже згаданий палац «Україна», який став головним  проектом архітекторки.

Принагідно додамо, що початково споруда планувалася насамперед як місце проведення різних компартійних урочистостей, а вже потім – як концертна зала.Та часи змінилися, і впродовж років на сцені палацу  являли українцям своє мистецтво генії опери Лучано Паваротті, Хосе Каррерас, Монсеррат Кабальє, Пласидо Домінго; зірки великого року Scorpions і Рінго Старр, Стінг і Кріс Рі, Джо Кокер і Джон Лорд; знані співаки і музиканти Карлос Сантана, Ванесса Мей, Емма Шаплін, Алессандро Сафіна, Пако де Лусія, Мірей Матьє, Патрісія Каас; композитори Мішель Легран і Енніо Морріконе… І, звичайно ж, наші, українські – від Дмитра Гнатюка та Анатолія Солов'яненка – до Тараса Петриненка і «Океану Ельзи». 

«Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі