chrome firefox opera safari iexplorer

Павло Тутковський – один з «батьків» географії та геології України

13 березня 2019 о 12:46
hroniky.com

Володимир Вернадський називав Павла Тутковського кращим знавцем неорганічної природи України.

П.А.Тутковський — один із засновників геології й географії України – народився 13 березня 1858 р. в містечку Липовець (нині Вінницька обл.), у родині службовця.  

Закінчив зі срібною медаллю Житомирську чоловічу гімназію, 1877 р. вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету Св.Володимира. Під час студентських заворушень 1879 р. був з університету відрахований, тож навчання завершив у 1882-му. Ще на першому курсі познайомився з Ольгою Багалій, котра невдовзі стала його дружиною. У подружжя народилася донька — майбутня письменниця і фейлетоністка Ольга Сно (один із її псевдонімів – «Снєгіна» — використав С.Єсенін у назві своєї поеми).

Родина жила вельми скромно, тож Павлові доводилося постійно шукати заробітку. Однак наукових занять не полишав: працював в університетській лабораторії, виїздив у геологічні експедиції.     

По закінченні навчання К.Феофілактов – вчитель і наставник молодого вченого — рекомендував його на кафедру геології та мінералогії, аби згодом той отримав звання професора. За 13 років роботи в університеті П.Тутковський став досвідченим фахівцем, проводив за дорученням Київського товариства природознавців геологічні дослідження у всіх губерніях  України. Вперше у тодішній імперії  видав 20   праць з викопної мінералогії.  Вивчаючи підземні води України, 1895 р. запропонував власний проект водопостачання Києва. Тож завдяки П.А.Тутковському  Київ став одним з перших міст у Європі, забезпечених  артезіанською водою. Більше того – розробив для    Київського товариства водопостачання власний план міського водогону. 

П.А.Тутковського обрали почесним членом Київського товариства природознавців, дійсним членом Петербурзького мінералогічного товариства, членом Бельгійського товариства геології і палеонтології в Брюсселі. 

1904 р. П.Тутковський став інспектором народних училищ Луцького повіту Волинської губернії. Водночас провадив на Волині геологічні дослідження. 1909 р. переїхав з родиною до Житомира, де впродовж 9 років працював директором народних училищ Волинської губернії.  Постійно публікував свої праці у віснику  Товариства дослідників Волині:   «Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя річки Словечни»; «Зональність ландшафтів Волинської губернії»; «Бурштин у Волинській губернії»; «З геології міста Житомира» та інші роботи.

Слід сказати,що завдяки П.Тутковському Волинський музей у Житомирі став серйозною науковою установою, отримав власний статут і нове приміщення.  

1911 р. П.А.Тутковський захистив у Московсьому університеті докторську дисертацію «Викопні пустелі північної півкулі» й отримав вчене звання доктора географії. У Казанському університеті дістав ступінь доктора мінералогії та геоґнозії.

Від 1913 р. Павло Аполлонович викладає в Університеті Святого Володимира, у 1914 р. стає професором  кафедри географії.

У 1917 р. П.А.Тутковський створив при Київському університеті Географічний інститут. Він належить і до засновників Української Академії Наук.

1926 р. Тутковський став першим директором Інституту геологічних наук УАН.   

Вчений працював над створенням української національної наукової термінології, став одним з організаторів видання «Матеріалів до української природничої термінології та номенклатури».  

1923 р. П.А.Тутковський видав укладений ним «Словник геологічної термінології», а наступного року  – за його невтомними наполяганнями – був створений  Геологічний музей при Інституті геологічних наук УАН. Зусиллями академіка Тутковського були створені також бібліотека Академії наук та Інститут  наукової мови.

Будучи переконаним українським патріотом, Павло Аполлонович не уникнув звинувачень у «буржуазному націоналізмі». Наприкінці 1920-х почалися регулярні «запрошення» до ДПУ, родина день при дні очікувала арешту вченого.

«Чекісти» не встигли замордувати видатного науковця у ГУЛагу:  3 червня 1930 р. П.А.Тутковський помер. 

Його праці, серед котрих – і класична у своїй царині    «Краєвиди України в зв'язку з природою та людністю» — залишаються настільними книгами для багатьох фахівців.

Варто згадати й про те, що П.Тутковський видав перший українськомовний довідник «Загальне землезнавство» та  перший «Словник геологічної термінології». Крім того – йому належать талановиті праці з проблем географії,     сільського господарства, геології, палеонтології, мінералогії. Також він є автором  статей з географії України в «Енциклопедичному Словнику Брокгауза і Єфрона».

За науковою редакцією П.А.Тутковського у 1918 р. була видана «Шкільна мапа України» та «Географічний атлас України». 

Загалом з понад 1000 праць вченого переважна більшість   присвячена Україні.  

«Рідна країна»

За матеріалами інтернет-видань