chrome firefox opera safari iexplorer

25 липня 1855 року народився Юліан Кулаковський — український історик, археолог, філолог

25 липня 2019 о 16:14

Юліан Андрійович Кулаковський – відомий фахівець з  історії Північного Причорномор'я, Візантії та Стародавнього Риму. Перекладач з латини й давньогрецької. Професор Київського університету, вчитель відомих українських істориків М.Грушевського та Б. Крупницького. 

Ю.А. Кулаковський народився  в 
Паневежисі Ковенської губернії (нині Литва), в родині православного священника.
Закінчив місцеву реальну гімназію, затим – відділення класичної філології  Московського університету (зі ступенем
кандидата наук). 

Протягом двох років працював помічником старшого наставника
в Ліцеї царевича Миколи, після чого
відбув у тривале наукове відрядження за скеруванням імперського міністерства
народної освіти. Займався науковою роботою в університетах Бонна, Берліна,
Тюбінгена. 

У 1880 р. прибув до Києва. Читав лекції з римської словесності
та латини в університеті Святого Володимира; водночас викладав на Вищих жіночих
курсах.

1888 р. захистив докторську дисертацію на
тему: «До питання
про початок Риму».  

Від 1881 р.— приват-доцент у Свято- Володимирському
університеті. За сім
років — заслужений
ординарний профессор. Був одним з улюблених викладачів Михайла Грушевського,
якому  радив спеціалізуватися на давній
філософії.  

Делегувався від університету на Міжнародні конгреси історичних наук у Римі та Берліні ( 1903 і 1908 роки). 

 Від 1905 до 1919
р. — голова Історичного товариства Нестора-літописця
при Університеті Св.
Володимира.

Під керівництвом Ю.Кулаковського відбувалися  археологічні дослідження античних пам'яток на
Півдні України (Ольвія, Пантікапей).

 2 червня 1918 р. професор
Кулаковський ініціював  створення Музею-пантеону
«Український некрополь», де мали би розміститися експозиції, присвячені
видатним українським діячам від далекої минувшини до тодішньої сучасності. 

Протягом 1891—1919 р.р. мешкав у Києві, в будинку № 40 на
Пушкінській.  

Помер 21 лютого 1919 р. від емфіземи легень.  Імовірно, похований на Байковому цвинтарі. Ю.А.Кулаковський
– автор величезної кількості праць із історії давніх Риму та Греції, а також —  Півдня України. Серед них (російською):
«Італія за римських імператорів», «Армія у Римській державі»,  «Археологія в Римі», «Цицерон в історії європейської
культури», «Нові відомості з історії Старого Криму», «Розкопки в Ольвії»,
«Грецькі міста на чорноморському узбережжі Криму»,«Карта Європейської Сарматії
за Птолемеєм»,  «Керч та її християнські
пам’ятки». 

Одна з найвідоміших праць Ю.Кулаковського  – «Історія римської літератури від до початку
Імперії в конспективному викладі» — кілька разів перевидавалася, в тому числі й
відносно нещодавно. 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

24 червня

Інші дати
За церковним календарем 24 червня християни, які живуть за західною традицією святкують Різдво Іоанна Хрестителя, або Івана Предтечі. 
Іван Предтеча був посланцем Бога, щоб сповістити людям про прихід і живу присутність Месії на землі. Він указує на Спасителя і хрестить Його в ріці Йордан.
Розгорнути
Василь Будник
1913 - український учений у галузі ракетобудування та космічної техніки. Розробник перших балістичних ракет, один із засновників конструкторського бюро «Південне». Герой Соціалістичної Праці. Академік НАН України.
Розгорнути
Іван Стешенко
1873-український літературознавець,письменник.
Розгорнути
Народився Іван Твердохліб
(1899. с. Довжик Харківської обл. - 1986) - український актор театру і кіно. ролі: Оврам ("Патетична соната"), Череви ("Сорочинський ярмарок"), Павло ("Коліївщина"), Іван ("Дорогою ціною") та ін.
Розгорнути
Народився Феофіл Яновський
(1860, с.Миньківці, Хмельницька область – 1928), український лікар-терапевт, один з засновників Київської терапевтичної школи. За його ініціативою на Київщині в інших регіонах засновано багато протитуберкульозних закладів санаторного типу. Національний інститут фтизіатрії та пульмонології носить ім»я Ф.Г.Яновського.
«Любити ближнього – це найважливіша з людських наук, вона вистраждана людством " (Олексь Гончар)
Розгорнути