chrome firefox opera safari iexplorer

28 серпня 1863 року народився Володимир Кміцикевич – український мовознавець, громадський діяч, перекладач

28 серпня 2019 о 07:54
uk.wikipedia.org

В.Кміцикевич — автор досліджень у царині античної
культури, історії релігій, літератури давньої Греції; статей про творчість
Г.Сковороди. Найважливішими працями свого життя вважав укладення
«Німецько-українського словаря» (у співавторствіз В.Спілкою), якого присвятив
Ользі Кобилянській та Іванові Франку; «Грецько-українського словника»; переклад
Шіллерового «Вільгельма Телля».

 Володимир Фіердинандович
Кміцикевич -   «…уроженець Галичини, як міркувати було з мови та вимови, родом із
Покуття, багато мав у Галичині і свояків і знайомих, і приятелів, бо ж і вчився
у Львові, і вчителював довгий час по різних тутешніх середніх школах (найдовше
в Перемишлі)».

Сучасники характеризували В.Кміцикевича як людину чуйну,
добру, працьовиту, виховану на ідеях І.Франка та його однодумців. За їхніми
свідченнями, йому були глибоко огидні несправедливість, брехня, банальність і
сухий формалізм, бо сповідував красу, гуманність і добро. Вмів по-дитячому
безпосередньо сміятися,завжди готовий був дати добру пораду і врятувати у
скрусі. 

Одружився В.Кміцикевич із простою селянкою Тетяною зі
Станівців, що наробило у тодішньому чернівецькому «пристойному товаристві» та
навіть у місцевій владі неабиякого розголосу:«Це ж небувале: гімназійний учитель, VІІІ ранґа, і враз... такий
мезаліянс...».
Дружина ж пана Володимира виявилася людиною від природи
інтелігентною, чудовою матір’ю чотирьох дітей і вірною помічницею свого
чоловіка, якому так організувала домашнє життя, що він мав змогу безперешкодно
займатися літературною працею та громадською діяльністю. Всіляко сприяла і його
лікуванню від хронічної недуги – ревматизму. 

Володимир Кміцикевич талановито перекладав з латини
(«Оборона Сократа» Платона) та німецької. Драма Ф.Шіллера «Вільгельм Телль» у
його перекладі вийшла друком 1887р. з передмовою Івана Франка. Родзинкою
перекладів Кміцикевича було вживання в текстах гуцульського діалекту. «… на свій час для західно-українського
читача він був і задовільний, і таки гарний, і Франко з чистим серцем міг
«поручити його громаді»: 

«Сміється водиця, до себе займає,  Хлопя на зеленім зарінку дрімає,  І чує: дзвенить щось, в сопілку мов грають,  мов ангели Божі у небі співають…»

В.Ф.Кміцикевич викладав класичну філологію в гімназіях
Перемишля та Чернівців, а також на курсах вищої освіти, що їх організувала
«Просвіта». Один із засновників та певний час – очільник Товариства вчителів
вищої школи ім. Г.Сковороди у Чернівцях. Належав до  тих «…старих
громадян-педагогів, що школу вважали за «хліб насущний», а ввесь час, вільний
від педагогічної праці, присвячували літературній, чи громадянській роботі».

 Помер В.Ф.Кміцикевич 29 липня
1942 р. в Чернівцях. 

 Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

_________________

*Тут і далі –
цитати зі статті літературознавця Василя Сімовича, присвяченій пам’яті
В.Кміцикевича («Краківські вісті», 9 вересня 1942р.)

5 травня

Інші дати
Народився Сидір Воробкевич
(1836, м. Чернівці – 1903) – український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог.
«Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. Як ту мову мож забути ? Котрою учила Нас всіх ненька говорити Ненька наша мила ?» (Сидір Воробкевич)
Розгорнути
Народився Юрій Липа
(1900, м. Полтава – 1944) - громадський діяч, письменник, історіософ, публіцист.
Розгорнути