chrome firefox opera safari iexplorer

11 жовтня – Всесвітній день… яйця

11 жовтня 2019 о 10:48
shostkasyr.com

В основі цього свята – аж ніяк не одна з найдавніших у
світі  суперечок про те, що виникло
першим – курка и яйце.  

Ідеться про яйце як символ, а також – як поживний та   корисний продукт. 

У багатьох народів яйце – символ Всесвіту, Сонця і самого
Життя. Навколо яйця існує без ліку легенд. Яйце прикрашають, фарбують.
Унікальні українські писанки відомі в цілому світі.      

Одна з версій походження Всесвіту: він, Всесвіт,
народжується з космічного (світового) яйця. Половинка яйця стає небом, друга –
землею, а жовток — сонцем.    

Давні римляни 
вважали, що світ з’явився з яйця птаха Фенікса, який поклав його у
святилищі  Геліоса (Сонця), і той зігрів
яйце своїми променями.  

За фінським епосом «Калевала» світ постав із шести
золотих і одного залізного яєць, а з них утворилися земля, небо, сонце і місяць
та зірки.  

 Заратустра
стверджував, що яйце Всесвіту розбив  
рогом величезний бик Адуда, і все живе постало. Зороастрійці фарбували і
розписували яйця.

У центрі вірувань давніх українців також було яйце
-Всесвіт. Посередині розташувалася Земля. Верхня частина «жовтка» — Світ Людей. Нижня — Світ Мертвих.   Щоб туди потрапити, треба перетнути Океан, або ж — прокопати наскрізний колодязь. Навколо Землі —  дев'ять різних небес: для Сонця і зірок, місяця,
хмар, вітрів….  На Сьомому небі зберігалися запаси живої води. Земля,
дев’ять небес і нижній світ зв'язувало між собою Світове дерево, на гілках
якого – насіння всіх дерев і трав. А на вершині — острів, де  жили прабатьки всіх
птахів і звірів, «ирій» або ж «вирій».   

Християни вшановують яєчко на Великдень — як  символ Воскресіння, перемоги Життя над
Смертю. Марія Магдалина подарувала 
римському імператорові яйце, повідомивши, що Христос Воскрес. Імператор
сказав: «Я повірю в це, якщо яйце почервоніє!» І яєчко зробилося червоного
кольору…   

А тепер повернімося до свята. Виявляється, є така солідна
організація — International Egg Commission (IEC,  Міжнародна
комісія з яєць). На її сайті зазначається, що вона  існує «для зв’язку людей у всьому світі й… представляє
глобальну галузь яєць. Це унікальна спільнота, яка обмінюється інформацією та
розвиває стосунки між культурами і народами». 
   

 1996 р. в столиці
Австрії – Відні — на черговій конференції IEC  було
вирішено відзначати щороку другої п’ятниці жовтня  Всесвітній день яйця.  В перебігу цього свята відбуваються різні
фестивалі поціновувачів  яйця і всього,
що з нього можна приготувати; конференції виробників тощо. Активну участь у заходах
бере «молодіжне крило»
IEC — «Молоді яєчні лідери». Уявляєте?

Але ми будемо говорити про
більш земне і близьке  нам, звичайним
споживачам.

Так от, щоб визначити, чи яйце
варене, а чи сире, треба його розкрутити на гладенькій поверхні (на столі, скажімо).
Якщо воно швидко крутитиметься, значить – варене. Якщо повільно і недовго –
сире.

Ну, це ми знаємо з дитинства –
дідусі-бабусі навчили.

А чи всіх навчили
дідусі-бабусі готувати гарний і смачний омлет? Це важливо, бо вранці, коли
поспішаєш на роботу, навчання чи деінде, омлет як сніданок завжди виручає. Гарний
– це пишний, ніжний, апетитного кольору. Смачний – це… ну, кому який
подобається, залежно від інгредієнтів.

Отже, що нам потрібно: 

1.Добра сковорода.
З товстеньким і рівним дном. Найкраще – чавунна з «антипригаром». Ні – то ні,
хай буде тефлонова. Бажано, щоб кришка до неї мала отвір: повітря виходитиме
назовні, й омлет не буде занадто водянистим.  
  

2. Якісні яйця.
В сенсі – свіжі: без блиску і не надто легкі. Якщо покласти у воду, свіже яйце
одразу потоне. Втім – де в магазині ви будете яйця у воду класти? До речі,
з-поміж магазинних найліпше брати дієтичні чи столові добірні.  

3.Масло.
Вершкове. Найкраще – якісне. Те, що на нього ціна в магазині «кусається».
Багато хто смажить омлет і на олії, але знавці радять брати таки масло.

4. Правильний
процес.
Яйця збиваємо вінчиком або виделкою (у блендері чи міксері – борони
Боже.) Хочете мати омлет-суфле – збийте до пишної піни білки, а потім додайте
жовтки. Смажимо одразу, не зволікаючи, щоб наш омлет не став занадто щільним.
Молоко додаємо, але небагато: на 1 яйце – 1 столова ложка молока (вершків),
інакше страва буде завологою й «опаде». Дехто замість молока вливає бульйон.
Дехто – «мінералку», ряжанку чи кефір – тоді омлет стає зовсім повітряним. А
якщо додати трішечки сметани чи майонезу, омлет 
набуде приємного «вершкового» смаку. Можна до яєць додати манки чи
борошна:  десь  1,5 чайної ложки на 4 яйця: для об’єму і консистенції. Ще
часом додають соди, крохмалю чи й дрібку дріжджів. Словом, що кому до вподоби.

А от французи, яких вважають супермайстрами омлетів – не
додають геть нічогісінько…

5.Начинка.Якщо
забажаєте, можна омлет «начинити». Додати до суміші гриби, шинку, овочі,
зелень, навіть м’ясо чи рибу
(можна малосольну). Дуже важливо: начинка не повинна бути холодною. Теж дуже
важливо: її кладуть на одлу половинку омлету, а другою накривають.   

До солодкого омлету можна додати цукрової пудри замість
солі, а також  фрукти, горіхи, шоколад. До речі, щоб ви
знали: перші з відомих омлетів виготовлялися в Давньому Римі, й були вони з
медом, бо – десерти.   6.Смажити.
Спочатку — на сильному вогні, а щойно
почне підніматися – на мінімальному, накривши покришкою. Якщо згори ваш омлет
іще вологий, а знизу почав підгорати – проткніть виделкою або злегка підніміть
лопаткою, аби зайва волога стекла.   Можна обсмажувати страву з обох боків, а потім вимкнути вогонь і залишити її на
кілька хвилин накритою.  

7.Подавати.
Згорнувши трубочкою. Або навпіл. А   якщо великий – порціями.

Тепер — дуже коротко! – рецепт омлета з сиром.

Беремо: 2
великих яйця, 2 ст.л. вершкового масла, 2 ст.л. натертого сиру, 2 ст.л.
нарізаної свіжої зелені, по дрібці морської (бажано) солі й меленого чорного
перцю. 

Сир натираємо, зелень кришимо, масло та олія –
напоготові.  

Розбиваємо яйця, злегка і недовго збиваємо виделкою.
Додаємо сіль і перець. У розігрітій сковороді (діаметром 18 см, для омлету з 2
яєць найкращий розмір) розтоплюємо масло,рівномірно виливаємо суміш.  

Готуємо
страву на середньому вогні. Якщо на поверхні виникають бульбашки, протикаємо
злегка або ворушимо лопаткою.  

Коли поверхня омлету ще трохи волога, а сам він вже
«схопився» — хвилини через півтори – посипаємо сиром і зеленню.  

 Тепер беремо
сковорідку в одну руку, лопатку в іншу, трішки соваємо омлет, аби не прилипав,
і лопаткою складаємо вдвоє, півмісяцем. Глядіть же, акуратненько, щоб начинка
не випала! Плиту вимикаємо і лишаємо омлети ще на півхвилини під кришкою. 

8.Їсти. Як
окрему страву — закуску чи основну; гарнір; основу для канапок, складову
салатів – і  ще багато різних варіантів,
кому що більше смакує.  

Зі святом Яйця! Святкового вам омлету!

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...