shostkasyr.com

В основі цього свята – аж ніяк не одна з найдавніших у
світі  суперечок про те, що виникло
першим – курка и яйце.  

Ідеться про яйце як символ, а також – як поживний та   корисний продукт. 

У багатьох народів яйце – символ Всесвіту, Сонця і самого
Життя. Навколо яйця існує без ліку легенд. Яйце прикрашають, фарбують.
Унікальні українські писанки відомі в цілому світі.      

Одна з версій походження Всесвіту: він, Всесвіт,
народжується з космічного (світового) яйця. Половинка яйця стає небом, друга –
землею, а жовток — сонцем.    

Давні римляни 
вважали, що світ з’явився з яйця птаха Фенікса, який поклав його у
святилищі  Геліоса (Сонця), і той зігрів
яйце своїми променями.  

За фінським епосом «Калевала» світ постав із шести
золотих і одного залізного яєць, а з них утворилися земля, небо, сонце і місяць
та зірки.  

 Заратустра
стверджував, що яйце Всесвіту розбив  
рогом величезний бик Адуда, і все живе постало. Зороастрійці фарбували і
розписували яйця.

У центрі вірувань давніх українців також було яйце
-Всесвіт. Посередині розташувалася Земля. Верхня частина «жовтка» — Світ Людей. Нижня — Світ Мертвих.   Щоб туди потрапити, треба перетнути Океан, або ж — прокопати наскрізний колодязь. Навколо Землі —  дев'ять різних небес: для Сонця і зірок, місяця,
хмар, вітрів….  На Сьомому небі зберігалися запаси живої води. Земля,
дев’ять небес і нижній світ зв'язувало між собою Світове дерево, на гілках
якого – насіння всіх дерев і трав. А на вершині — острів, де  жили прабатьки всіх
птахів і звірів, «ирій» або ж «вирій».   

Християни вшановують яєчко на Великдень — як  символ Воскресіння, перемоги Життя над
Смертю. Марія Магдалина подарувала 
римському імператорові яйце, повідомивши, що Христос Воскрес. Імператор
сказав: «Я повірю в це, якщо яйце почервоніє!» І яєчко зробилося червоного
кольору…   

А тепер повернімося до свята. Виявляється, є така солідна
організація — International Egg Commission (IEC,  Міжнародна
комісія з яєць). На її сайті зазначається, що вона  існує «для зв’язку людей у всьому світі й… представляє
глобальну галузь яєць. Це унікальна спільнота, яка обмінюється інформацією та
розвиває стосунки між культурами і народами». 
   

 1996 р. в столиці
Австрії – Відні — на черговій конференції IEC  було
вирішено відзначати щороку другої п’ятниці жовтня  Всесвітній день яйця.  В перебігу цього свята відбуваються різні
фестивалі поціновувачів  яйця і всього,
що з нього можна приготувати; конференції виробників тощо. Активну участь у заходах
бере «молодіжне крило»
IEC — «Молоді яєчні лідери». Уявляєте?

Але ми будемо говорити про
більш земне і близьке  нам, звичайним
споживачам.

Так от, щоб визначити, чи яйце
варене, а чи сире, треба його розкрутити на гладенькій поверхні (на столі, скажімо).
Якщо воно швидко крутитиметься, значить – варене. Якщо повільно і недовго –
сире.

Ну, це ми знаємо з дитинства –
дідусі-бабусі навчили.

А чи всіх навчили
дідусі-бабусі готувати гарний і смачний омлет? Це важливо, бо вранці, коли
поспішаєш на роботу, навчання чи деінде, омлет як сніданок завжди виручає. Гарний
– це пишний, ніжний, апетитного кольору. Смачний – це… ну, кому який
подобається, залежно від інгредієнтів.

Отже, що нам потрібно: 

1.Добра сковорода.
З товстеньким і рівним дном. Найкраще – чавунна з «антипригаром». Ні – то ні,
хай буде тефлонова. Бажано, щоб кришка до неї мала отвір: повітря виходитиме
назовні, й омлет не буде занадто водянистим.  
  

2. Якісні яйця.
В сенсі – свіжі: без блиску і не надто легкі. Якщо покласти у воду, свіже яйце
одразу потоне. Втім – де в магазині ви будете яйця у воду класти? До речі,
з-поміж магазинних найліпше брати дієтичні чи столові добірні.  

3.Масло.
Вершкове. Найкраще – якісне. Те, що на нього ціна в магазині «кусається».
Багато хто смажить омлет і на олії, але знавці радять брати таки масло.

4. Правильний
процес. Яйця збиваємо вінчиком або виделкою (у блендері чи міксері – борони
Боже.) Хочете мати омлет-суфле – збийте до пишної піни білки, а потім додайте
жовтки. Смажимо одразу, не зволікаючи, щоб наш омлет не став занадто щільним.
Молоко додаємо, але небагато: на 1 яйце – 1 столова ложка молока (вершків),
інакше страва буде завологою й «опаде». Дехто замість молока вливає бульйон.
Дехто – «мінералку», ряжанку чи кефір – тоді омлет стає зовсім повітряним. А
якщо додати трішечки сметани чи майонезу, омлет 
набуде приємного «вершкового» смаку. Можна до яєць додати манки чи
борошна:  десь  1,5 чайної ложки на 4 яйця: для об’єму і консистенції. Ще
часом додають соди, крохмалю чи й дрібку дріжджів. Словом, що кому до вподоби.

А от французи, яких вважають супермайстрами омлетів – не
додають геть нічогісінько…

5.Начинка.Якщо
забажаєте, можна омлет «начинити». Додати до суміші гриби, шинку, овочі,
зелень, навіть м’ясо чи рибу
(можна малосольну). Дуже важливо: начинка не повинна бути холодною. Теж дуже
важливо: її кладуть на одлу половинку омлету, а другою накривають.   

До солодкого омлету можна додати цукрової пудри замість
солі, а також  фрукти, горіхи, шоколад. До речі, щоб ви
знали: перші з відомих омлетів виготовлялися в Давньому Римі, й були вони з
медом, бо – десерти.   6.Смажити.
Спочатку — на сильному вогні, а щойно
почне підніматися – на мінімальному, накривши покришкою. Якщо згори ваш омлет
іще вологий, а знизу почав підгорати – проткніть виделкою або злегка підніміть
лопаткою, аби зайва волога стекла.   Можна обсмажувати страву з обох боків, а потім вимкнути вогонь і залишити її на
кілька хвилин накритою.  

7.Подавати.
Згорнувши трубочкою. Або навпіл. А   якщо великий – порціями.

Тепер — дуже коротко! – рецепт омлета з сиром.

Беремо: 2
великих яйця, 2 ст.л. вершкового масла, 2 ст.л. натертого сиру, 2 ст.л.
нарізаної свіжої зелені, по дрібці морської (бажано) солі й меленого чорного
перцю. 

Сир натираємо, зелень кришимо, масло та олія –
напоготові.  

Розбиваємо яйця, злегка і недовго збиваємо виделкою.
Додаємо сіль і перець. У розігрітій сковороді (діаметром 18 см, для омлету з 2
яєць найкращий розмір) розтоплюємо масло,рівномірно виливаємо суміш.  

Готуємо
страву на середньому вогні. Якщо на поверхні виникають бульбашки, протикаємо
злегка або ворушимо лопаткою.  

Коли поверхня омлету ще трохи волога, а сам він вже
«схопився» — хвилини через півтори – посипаємо сиром і зеленню.  

 Тепер беремо
сковорідку в одну руку, лопатку в іншу, трішки соваємо омлет, аби не прилипав,
і лопаткою складаємо вдвоє, півмісяцем. Глядіть же, акуратненько, щоб начинка
не випала! Плиту вимикаємо і лишаємо омлети ще на півхвилини під кришкою. 

8.Їсти. Як
окрему страву — закуску чи основну; гарнір; основу для канапок, складову
салатів – і  ще багато різних варіантів,
кому що більше смакує.  

Зі святом Яйця! Святкового вам омлету!

«Рідна країна»