chrome firefox opera safari iexplorer

7 травня: 75 років «першій капітуляції»

07 травня 2020 о 10:34

Акт капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні був підписаний в ніч проти 7 травня 1945 р... Це відбулося в    Реймсі, місті на північному сході Франції, неофіційній столиці шампанського. У Реймському соборі впродовж тисячі років коронували французьких монархів. 

Але диктаторові  Сталіну не до душі припали романтизм обраного місця і європейська  процедура підписання. І Німеччина капітулювала вдруге —  в іншому місці та на день пізніше. 

Трохи історії: після того, як А.Гітлер вчинив самогубство (чи імітував його – з цього приводу існують різні версії) Третій Райх очолив адмірал  К.Деніц. Він чітко усвідомлював, що поразка неминуча і вважав, що здаватися треба західним союзникам.  2 травня 1945 р. німецькі частини у Північній Італії здалися в полон британсько-американським військам.   4 травня німці капітулювали у Нідерландах, Данії та на півночі й заході Німеччини; 5-го – у Австрії й на півдні Німеччини.  Після кількох спроб прорвати оточення і здатися західним союзникам німецька оборона Берліна була змушена скласти зброю перед Червоною армією. 

Акт остаточної й беззастережної капітуляції  Німеччини підписав  начальник штабу головнокомандування  Вермахту А.Йодль у Реймсі, де розташовувався Головний штаб командувача союзних військ у Європі  Д.Айзенговера.  

За два дні до того умови капітуляції  обговорив із Д.Айзенговером  командувач ВМС Німеччини адмірал Г.Ґ.фон Фрідебурґ , який запропонував підписати Акт капітуляції лише на західному фронті й лише із західними союзниками: тодішнє німецьке керівництво не втрачало надії  на спільне продовження війни проти комуністичного СРСР. Однак командувач союзними військами наполіг на капітуляції обох фронтів водночас: тривала війна Британії та США з Японією, в якій СРСР виступав у якості союзника.  Зрештою німецька сторона погодилася підписати  Акт капітуляції одразу на західному і східному фронтах.

Підписання Акту відбулося в будинку, де розташовувався оперативний відділ командування союзних експедиційних військ (SHAEF), о 2:30 проти 7 травня 1945 р. Від Німеччини  документ підписав А.Йодль, від союзників  – В.Б.Сміт (начальник штабу армії США), від радянського головного командування – генерал-майор І.Суслопаров, який очолював радянську військову місію при штабі союзних експедиційний військ. 

Дозволу  з Кремля на підписання документа Суслопаров так і не отримав, тож підписав його без санкції Сталіна (за що й поплатився подальшою кар’єрою). Натомість висловив позицію, що за наполяганням однієї зі сторін-переможниць Акт капітуляції може бути підписаний іще раз.   

Реймський Акт капітуляції мав набрати чинності з 23.00 за середньоєвропейським  часом 8 травня.

Сталін вимагав підписання  документа у «лігві ворога» — Берліні, де Німеччина мала визнати поразку саме перед радянською стороною.

Союзникам залежало насамперед не на церемонії, а на самій капітуляції, тож вони погодилися.

Вранці 8 травня до Берліна британці доправили полонених фельдмаршала В.Кайтеля, адмірала фон Г.Ґ.Фрідебурґа та генерал-полковника ВПС Г.Штумпфа. Сюди ж прибули  командувач стратегічних ВПС США К.Спаатс, командувач   авіацією  Великої Британії маршал А.Теддер і французький генерал Ж.Латр де Тасіньї.

Текст Берлінського Акту капітуляції практично не відрізнявся від Реймського.  

Церемонія підписання, якою керував  маршал Г.Жуков розпочалася о 23.00 за середньоєвропейським часом. На той момент у Москві вже настало 9 травня, тож Сталін підписав указ Президії Верховної Ради СРСР про оголошення  9 травня Днем перемоги.  

 У Європі 8 травня відзначають як перший день миру по закінченні Другої світової війни.  Від 2015р. 8 травня відзначається в Україні як День пам’яті та примирення.

Ще одна дата, яку називають днем завершення  Другої світової війни — 2 вересня 1945 р., коли Акт капітуляції підписала Японія.

Офіційно вважається, що Друга світова війна почалася 1 вересня 1939р. і тривала 6 років і 1 день. 

Розділи: Унікальне

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...