Цими днями минає, як 2 жовтня 1990 року почалася перша в новітній історії України широкомасштабна акція спротиву, що дістала назву «Революція на граніті».
Ідея проведення акції народилася на святкуванні п’ятсотріччя Запорозької Січі влітку 1990 року серед київської молоді Української студентської спілки та Студентського Братства Львівщини. Організатори студентського голодування до останнього тримали в таємниці місце та час початку протестів. Невеликими групами, дотримуючись суворої конспірації, молодь їхала до Києва з різних регіонів України.
2 жовтня приблизно о 10 годині на площі Жовтневої Революції (сучасний Майдан Незалежності) було оголошено про початок голодування. Загалом у перший день в акції взяли участь 108 людей, 80 із яких — львів’яни. Голодуючі носили пов’язки білого кольору з написом «Я голодую». Троє співголів протестів (Олесь Доній, Маркіян Іващишин та Олег Барков), комендант табору, охорона, прес-служба не голодували та носили пов’язки чорного кольору.
Учасники сформували 5 основних вимог до влади республіки:
відмова від підписання нового союзного договору, який нав’язували керівництву УРСР із Москви;
перевибори до українського парламенту на багатопартійній основі;
прийняття рішення про проходження строкової служби українськими військовими виключно на території України;
націоналізація майна КПУ та ЛКСМ;
відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Переломним днем стало 15 жовтня, коли у Києві оголосили загальний студентський страйк, і молоді люди почали захоплювати приміщення вишів, а на центральній площі Києва зібралося близько ста тисяч мітингувальників. Того ж дня студенти прорвали міліцейський кордон біля Верховної Ради та організували на площі перед нею ще одне наметове містечко.
17 жовтня Верховна Рада УРСР ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Затвердження постанови частково зняло напругу в суспільстві, і голодування в центрі Києва було припинено.
23 жовтня Верховна Рада прийняла відставку Віталія Масола. Події Революції на граніті продемонстрували широку підтримку серед населення основних вимог учасників голодування та прискорили падіння комуністичного режиму в Україні.
За інформацією Національного музею історії України
