chrome firefox opera safari iexplorer

Андріївська та Кирилівська церкви до списку ЮНЕСКО не потраплять

25 травня 2011 о 17:49

Експерти ЮНЕСКО та Ради Європи мають намір на червневій сесії ЮНЕСКО розглянути ситуацію з охороною пам’яток в Україні, повідомляє «Радіо Свобода».

Про це говорили у Києві українські експерти, які співпрацюють з європейськими інституціями. За їхніми даними, нині в Україні нараховується близько ста тисяч об’єктів, які мають історико-культурну або природну цінність. Але людська діяльність, хаотичне розростання міст спричиняє руйнацію близько трьох тисяч пам’яток історії, культури, природи щороку!

У Списку світової спадщини ЮНЕСКО нині перебувають Києво-Печерська Лавра, Свята Софія Київська (під одним номером) і старий центр Львова. Серед кандидатів – історико-культурний центр Чернівців, українсько-польський біосферний об’єкт «Карпатський заповідник» та дві київські церкви – Андріївська і Кирилівська.

Щоправда, внаслідок безконтрольної забудови центру Києва, знищення історичного обличчя столиці України, названі два храми до Списку світової спадщини ЮНЕСКО включені не будуть, повідомив голова Комісії з питань культури Київської міськради Олександр Бригинець.

«Ніякого включення Андріївської та Кирилівської церкви до Списку не буде – не тому, що ці об’єкти цього не варті, а тому, що наша влада не продемонструвала готовності охороняти пам’ятки. Підходи у певної категорії людей – на жаль, це переважно чиновники і забудовники – це повне нерозуміння того, як треба діяти. І у підсумку інтереси цієї групи людей важливіші, ніж охорона пам’яток!» – зазначив Бригинець.

Національна комісія у справах ЮНЕСКО та Державна служба України з охорони пам’яток історії та культури закликає владу не допустити подальшого руйнування київських святинь, виконати рекомендації ЮНЕСКО та Ради Європи.

Серед цих рекомендацій – заборона на будівництво у безпосередній близькості до цих об’єктів, розширення охоронної зони довкола них, тощо. Щоправда, на забудовників не впливають ані звернення європейських експертів, ані ухвалення Верховною Радою відповідних законів та розпорядження керівників Києва, каже голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.

А за словами одного з керівників Держслужби з пам’ятко-охоронної діяльності, архітектора Віктора Вечерського, українські історико-культурні та природні пам’ятки – жертви тотальної корупції.

«Ситуація з буферними (захисними) зонами довкола Софії складна. Підготовлений проект розпорядження Київської міської держадміністрації про заборону будівництва там нових будівель і споруд у межах усієї буферної зони довкола Софії Київської. Потім, навіть якщо це розпорядження буде підписане, хто сказав, що воно буде неухильно виконуватись? Ми вже маємо відповідний досвід, є маса гарних розпоряджень по місту Києву, які систематично не виконуються», – наголошує Вечерський.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути