Майже 10 мільйонів гривень на 117 книжок. Держкомітет телебачення і радіомовлення затвердив перелік видань, які надрукують державним коштом. У перелік увійшли перевидання Тараса Шевченка, Павла Тичини, друк праці академіка Петра Толочка та збірки спогадів ветеранів Великої Вітчизняної війни. Є також праці українських можновладців. Натомість багатьом сучасним письменникам надрукуватися не пощастить.
Книжковий голод відчувають українські бібліотеки. На 300 тисяч книжок, що складає фонд публічної читальні імені Лесі Українки в столиці, 30 примірників «Кобзаря». А люди хочуть іншого.
Алла Голубкова, зав. відділу абонементу публічної бібліотеки ім. Лесі Українки: «Наприклад Ануй, в нас немає зовсім ані російською, ані українською. Це програмна книжка на філфаках, театральних вузах. Немає братів Капранових».
Поповнювати бібліотеки мають книжки, які друкуються державним коштом в рамках програми «Українська книжка». Але там та ж класика, спогади ветеранів Великої Вітчизняної та у кращому разі твори лауреатів Національної Шевченківської премії.
Іван Драч, письменник, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка: «Книжки пристойні і моя в тому числі. Тут і Ольга Кобилянська і Марія Матіос, Василь Стус, Валерій Шевчук. Треба було б побільше. Бо цього дуже мало».
Цьогоріч серед найдорожчих книжок проекту твір міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова «Харцизьк: час, події, люди» та видання «Київ» за редакцією глави Верховної Ради Володимира Литвина. На ці творіння витратять майже 800 тисяч гривень. Спікер зловживання службовим становищем у цій ситуації не вбачає. Чи була можливість видати працю за власні кошти, не каже.
Володимир Литвин, Спікер Верховної ради: "28 томів і це один том. Який по суті справи завершує серію і раніше це високе не викликало жодних заперечень чи застережень. Це робота величезного колективу де я виконую місію «весільного генерала».
Видавництву письменників братів Капранових удалося проштовхнути лише одну дитячу книжку. Власні твори митці державним коштом друкувати навіть не пробували.
Дмитро Капранов, письменник, видавець: «Якщо я видаю свого брата чиновника. Спікера чи прем’єр міністра. Є віза і все порядок. Якщо я в інтересі задіяний теж добре. А якщо я почну з сучасними письменниками-публіцистами зв’язуватися. Сучасна інтелігенція це ж вороги держави. А ми ще будемо видавати їхні книжки».
Усього для розгляду книжок за держзамовленням було представлено видань на суму близько 300 мільйонів грн. Але програмою передбачено вдесятеро менше.
Валентина Бабилюлько, директор державного департаменту видавничої справи та преси: «Група людей з 20 осіб і ще стільки ж. це 40 осіб. які робили відбір. звичайно, що це є субєктивний підхід і ніхто не може претендувати на обєктивність. ми вивішували на сайті список, пропонували читачам відгукнуться, але ніхто не відгукнувся».
Дар’я Безродна, Ігор Пльонкін, «5 канал»