chrome firefox opera safari iexplorer

На території греко-скіфського городища поселили сучасних людей

10 серпня 2011 о 10:16

Експериментальна археологія. Дізнатись про побут древніх скіфів кримським археологам допоможе науковий експеримент.

На території греко-скіфського городища Кара-Тобе під Євпаторією, місцеві науковці поселили представників теперішнього суспільства. Головна умова — жодних благ цивілізації та виготовлення предметів побуту власноруч за старовинними зразками.

Впродовж трьох тижнів подружжя Яків та Юлія житимуть у реконструйованій скіфській садибі та звикатимуть до умов старовини.

“Вдалося відновити скіфський побут. Це дуже важливо, тому що ніхто цим не займався — чим вони користувалися, як вони користувалися. Бо якісь фрагменти археологи знаходять, але як вони використовувалися, були певні здогади, тобто ми зараз постаралися відновити цю ситуацію в дійсності”, — розповідає директор Міжнародного центру експериментальної археології Володимир Агарков.

В помешканні, окрім імпровізованого ліжка, меблів майже немає, столом служить глиняний поміст посеред кімнати, в одному куті піч, в іншому — невеличка поличка, усі нехитрі скіфські речі та зброя розвішані на стінах. Саме такий інтер’єр, припускають учасники експерименту, й мали скіфи та греки у IV столітті до нашої-І століття нашої ери. Всі деталі інтер’єру та одяг, творили власноруч.

“Основну частину приміщення займає місце, на якому люди спали, але при необхідності, якщо потрібно було працювати вдома або народжувалися овечки, щоб вони не замерзли, їх могли перенести в будинок”, — каже учасник експерименту Яків Внуков.

“Спочатку було незручно ходити просто по глиняній підлозі. Ми зрозуміли, що потрібні або якесь хутро або сіно. Ми наносили сіна, трави — стало краще”, — сказала учасниця експерименту Юлія Внукова.

Для занять ремеслом облаштували майстерню. Тут розмістили кузню, гончарню та горн для виготовлення прикрас зі скла. Підсумком цьогорічного експерименту стануть наукові статті та дослідження, зроблені на основі щоденників учасників експерименту та наукових спостерігачів. А наступного року науковці продовжать експеримент, у садибу заселять не одну родину, а одразу кілька.

6 серпня

Інші дати
Ілля Буяльський
1789 – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.
Розгорнути
Народився Володимир Фатальчук
(1903, м.Горохів, Волинська область  – 1981) - український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Тараса Шевченка, «Українські народні пісні», автор ювілейних медалей та пам»ятних значків (1964-1965).
«Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.» (Ілля Рєпін)
Розгорнути