Вода подібна до часу: у серпні виповнюється 40 років з моменту виходу на широкі екрани культового фільму «Червона рута», де вперше за багато років одним концертом прозвучали відомі українські пісні.
У розквіт популярності пісні «Червона рута» навіть мови не йшлося про іншу назву для фільму. Фактично, він сам себе назвав. Зйомки відбувалися активно та радісно: у серпні 1971 року в гірському містечку Яремче почали знімати 45- хвилинний фільм-концерт, який в майбутньому сколихне мільйони сердець.
Сюжет стрічки досить популярний, але в той же час не банальний: у потязі «Донецьк-Верховина» знайомляться карпатська дівчина Оксана і молодий шахтар Борис. В ролі Оксани, викладачки Чернівецького музичного училища – Софія Ротару, а Бориса грає соліст гурту «Смерічки» Василь Зінкевич. Між молодими людьми виникає взаємне почуття. У Карпатах дороги їх розходяться, але Борис розшукує свою прекрасну незнайомку. Закохані зустрічаються знову, і друзі запрошують їх заспівати на концерті для відпочиваючих. Всі свої почуття Оксана і Борис висловлюють в піснях.
«У фільмі видно дуже багато людей, – каже Левко Дутковський, учасник гурту «Смерічка». – Але спеціально на зйомки нікого не запрошували. Усім самим було цікаво дивитися наш концерт – для цього вони навіть повиходили на балкони».
Головні хіти фільму належали руці тоді ще студента Чернівецького медінституту Володимира Івасюка, а виконали їх у фільмі «Смерічка» Левка Дутковського, Василь Зінкевич та Назарій Яремчук. У «Червоній руті» звучать 15 відомих пісень («Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй», «На швидких поїздах» та ін.). Саме для цього фільму був написаний текст з італійської пісні Дона Баккі та Маріано Детто, який отримав українську назву «Сизокрилий птах». Ця пісня в майбутньому принесла його виконавиці Софії Ротару чималу долю слави.
Перед «батьками» «Червоної рути» виникало тоді багато проблем. Як зазначає ZIK, тоді прийшло завдання від москвичів, які просто вимагали, що у фільмі звучали кілька російськомовних пісень. Натомість, завдяки певним хитрощам, прозвучав лише один такий шлягер. До речі, існує дві версії фільму – українська і російська.
Під час зйомок фільму акторам та їх колегам довелося відзначити дві приємні дати: дні народження Софії Ротару та Алли Дутковської. Остання, до слова, «одягнула» весь фільм. Її голці належить чудове вбрання головної героїні: червоно-чорна сукня з карпатським колоритом, яка вразила глядачів своїм неперевершеним дизайном.
«Так сталося, що у фільмі за сценарієм «Водограй» мала співати головна героїня Софії Ротару разом з Василем Зінкевичем, – говорить тодішня солістка «Смерічки» Марія Ісак. – Не знаю, з яких причин, але вони в дуеті не змогли заспівати і записати її. У фільмі звучить виконання наше з Назарієм Яремчуком, хоча в кадрі «співають» Василь і Соня».
Під час роботи над фільмом зі знімальною групою траплялося немало перепитій: то на дискотеці з дівчатами загуляли, то з місцевими хлопцями за них побилися. Але в основному працювали важко та без вихідних. Траплялося, що зі студії звукозапису о сьомій ранку поверталися.
«У сінокосному серпні 1971 року всі учасники фільму «Червона рута» зібралися у легендарній Яремчі, – згадував Назарій Яремчук. – Володя приїхав з нерозлучною гітарою і скрізь – в автобусі чи на березі Прута, під копицею пахучого сіна – складав і наспівував пісні».
Беззаперечний кіно шедевр «Червона рута» на широкі екрани вийшов тією ж осінню, а у грудні того ж 1971-го в московській концертній студії Останкіно, де вперше проводився фінал «Пісні-71», українська «Червона рута» стала переможцем.
Сьогодні, в рамках фестивалю «Потяг до Яремче» хочуть відзняти музичний фільм про «Червону руту». Як планують організатори, він стане римейком відомого українського мюзиклу. Відеокамера пройде карпатськими стежками Володимира Івасюка. Нині його творитимуть місцеві музиканти, а також рідна сестра Володимира — Оксана Івасюк.
Підготувала Юлія Кондрацька, «Рідна країна»
