2 вересня 2011 року о 19 годині в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику з нагоди 960-річчя Свято-Успенської Києво-Печерської лаври і 85-річчя Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відкриється Музей історії Києво-Печерської лаври.
Про це повідомляє сайт Міністерства культури і туризму України.
У 20 музейних залах розташовано 900 оригінальних та копійних експонатів з фондової колекції Києво-Печерського заповідника, найдавніші з яких датуються давньоруським періодом (X-XII ст.). Принцип побудови експозиції – хронологічний.
Основне завдання, що ставили перед собою співробітники Заповідника при створенні Музею, – висвітлити процес розвитку і формування архітектурного ансамблю монастиря, унікального лаврського некрополя, ознайомити відвідувачів з діяльністю видатних історичних особистостей, імена яких пов’язані з Лаврою.
Окремий розділ експозиції присвячений виникненню і діяльності Всеукраїнського музейного городка і Києво-Печерського заповідника.
Для кращого сприйняття тематики Музею історії Києво-Печерської лаври в його залах встановлене сучасне інформаційне обладнання, зокрема інтерактивні кіоски, де, за бажанням, можна проглянути цікаві архівні фото- та відеоматеріали.
Експозицію розташовано у відреставрованих Заповідником автентичних келіях соборних старців Києво-Печерської лаври XVIII сторіччя.
Довідка
Печерський монастир засновано преподобними Антонієм і Феодосієм 1051 року біля заміської князівської резиденції Берестове, на той час поблизу Києва. Спочатку монахи жили у печерах, звідки й походить назва обителі.
Монастир майже одразу став провідним духовним, політичним та культурним центром Київської Русі. Саме тут жили і працювали перші вітчизняні літописці Нестор та Сильвестр, лікарі Агапіт та Даміан, художники Аліпій та Григорій. У ХVІІ ст. тут активно працює одна з перших українських друкарень, унікальні видання якої широко розходилися по всій Європі і школа, яка стала витоком «Києво-Могилянської академії» – першого вищого учбового закладу в Східній Європі.
Так само першою на східнослов'янських теренах була й заснована художня школа. З XII століття монастир має найвищий у православному світі титул – “Лавра”. З Лаврою пов’язана діяльність визначних українських письменників, істориків, філософів, художників, талановитих зодчих, кам'яних справ майстрів, ювелірів, граверів. Протягом століть у монастирі формувався грандіозний некрополь видатних політичних, релігійних, військових діячів свого часу.
Заснований державою у складних умовах початку ХХ ст. (29 вересня 1926 року) Києво-Печерський заповідник з самого свого народження був покликаний зберігати і досліджувати культурну спадщину Лаври, її унікальний архітектурний ансамбль.
Завдяки його існуванню вдалося навіть в найтяжчі часи зберегти і донести до нащадків визначні досягнення культури та мистецтва минулих віків – унікальні твори українських та зарубіжних митців, пам'ятки архітектури, писемності та книгодрукування. На сьогодні фондова колекція Заповідника налічує понад 70 тисяч одиниць збереження.
Територія Заповідника охоплює 24 га. У понад 100 унікальних пам'ятках української архітектури ХІ – XX століття поєднані риси візантійської, української та російської мистецьких шкіл різноманітного стильового напрямку – бароко, класицизму, ампіру, еклектики. Це перлини давньоруської архітектури Троїцька надбрамна церква та церква Спаса на Берестові; архітектурні споруди кінця ХVІІ – ХVІІІ ст., збудовані в стилі українського бароко, зокрема, церква Всіх Святих, Ковнірівський корпус, будинок Лаврської друкарні, Різдвобогородицький та Аннозачатіївський храми. Зачаровує гармонійністю форм Велика лаврська дзвіниця, захоплює величчю і красою відроджений Успенський собор (висаджений у повітря 3 листопада 1941 року у період німецько-фашистської окупації Києва).
З 1988 року відбувається відродження діючого православного чоловічого монастиря – Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. На території Лаври знаходиться також Митрополія та Київські духовні школи УПЦ.
Києво-Печерський заповідник став одним із «7 історико-архітектурних чудес України».
