chrome firefox opera safari iexplorer

Національна опера представить 4 гучні прем’єри на кошти європейського гранту

18 жовтня 2011 о 10:23

Національна опера України виграла грант від ЄС на суму майже 700 тис. євро. На ці гроші буде поставлено чотири прем'єри: «Чарівну флейту» Моцарта, «Самсона і Далілу» Сен-Санса та «Отелло» Верді.

Ще один проект поки що залишається в таємниці і над його долею точаться дискусії. Але те, що всі чотири «новинки» побачать свого глядача протягом найближчих двох років – абсолютно точно. Принаймні в цьому на прес-конференції, присвяченій досягненням Національної опери України ім.Т.Г.Шевченка за останні 20 років і творчим планам, запевнив її генеральний директор Петро Чуприна.

Він відзначив, що загалом в Україні інтерес до класичного мистецтва не лише не згас, але й відроджується новою хвилею. Щоб залишатися цікавими глядачу, Національна опера, окрім класичних вистав, у майбутньому планує здійснювати й модернові постановки.

Не бояться тут експериментувати і з міжнародними проектами. Так, за 20 років незалежності України Національна опера – одна з найбільших в Європі — зреалізувала 21 міжнародний проект. У них брали участь не лише кращі вітчизняні зірки, але й провідні режисери, художники й диригенти з Італії, Німеччини, Франції та інших країн.

Найпомітнішим і надзвичайно успішним став танцювальний проект «Королі танцю», в якому взяли участь п’ять провідних танцюристів світу: прем'єри Большого театру Москви Іван Васильєв і Девід Холберг, прем'єр Національного балету Канади Гійом Коте, прем'єр американського Балетного театру Марсело Гомер і наш земляк Денис Матвієнко – прем'єр Маріїнського театру Санкт-Петербургу. До речі, Денис планує повернутися в Україну і, зокрема, на рідну сцену Національного театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченка. Він також не виключив, що в перспективі може очолити балетну студію театру, ставши його головним хореографом.

«Ці 20 років принципово відрізняються від багатьох попередніх, адже не лише український театр, але й держава в цілому опинилися в нових політичних, етичних і естетичних умовах... Якщо при СРСР корекція наших функцій корегувалась естетичною модою, яку диктували Большой і Маріїнський театри, то зараз ми інтегруємось в європейські та світові процеси», – зазначив Петро Чуприна.

Проте для того, щоб здійснювати високу місію і дарувати прекрасне глядачам, театру необхідна матеріальна підтримка і, передусім, з боку держави. До речі, у 2010 році з Держбюджету на її утримання було виділено 134 млн. грн., а сама опера заробила 17 млн. 200 тис. грн... У цьому ж році вона планує покращити свій заробіток до 19 млн. грн. Проте, це не така вже й велика сума для театру, адже для порівняння доходи Нью-Йоркського «Метрополіса» більші за київські у 22 рази!

Водночас, як запевнив гендиректор національної опери України, «не все так погано в нашому домі». Говорячи про досягнення за останні роки матеріальної бази театру, він зауважив, що раніше опера не мала власної репетиційної зали розміром з основну сцену, а зараз має. Окрім того, були переобладнані балетні гримерні, закуплено нові інструменти для оркестру...

Відбулося також і оновлення хорового колективу, оркестру й балетної трупи. Тобто, за останні 20 років фактично виросло нове покоління майстрів, слава про яких гримить далеко за межами України. Тож основне завдання провідного театру України – зберегти свої таланти і відродити інтерес та любов до високого мистецтва в українського глядача.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

2 травня

Інші дати
Народився Микола Вілінський
(1888, м. Голта, Херсонська область – 1956) – український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
«Микола Миколайович Вілінський був прекрасним музикантом і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора.» (Борис Лятошинський)
Розгорнути
Народився Володимир Лучицький
(1877, м. Київ – 1949) - український геолог, петрограф. Велике значення мають його роботи з вивчення Українського кристалічного щита, Криму. Відкрив родовищ графітів, каолінів. Склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
Розгорнути