chrome firefox opera safari iexplorer

Найвищий в Україні пам’ятник Шевченку стоїть без голови

19 жовтня 2011 о 15:09

У Дніпропетровську задля реконструкції «обезголовили» 50-тонний пам’ятник Тарасові Шевченку. Пам’ятник визнано аварійним: за висновками фахівців, він відхилився від своєї осі, поіржавів і вкрився тріщинами, отож міг у будь-який момент впасти.

На відновлення монументу, за експертними оцінками, потрібно 2,5 мільйона гривень, повідомляє «Радіо Свобода».

Чавунний Кобзар на гранітному постаменті у Дніпропетровську, на острові посеред Дніпра, височіє понад півстоліття. Ще влітку цей 50-тонний монумент визнали аварійним. Він нахилився вперед і вправо на 6 градусів і в будь-який момент може впасти, визнали фахівці.

За офіційними даними, реконструкція пам’ятника вже триває, є навіть підрядна організація, яка виграла тендер на роботи. Насправді ж аварійного Шевченка поки тільки «обезголовили», аби провести детальне обстеження.

З’ясували: всередині монумент більш як на половину заповнений бетоном, усю цю конструкцію ледве витримує постамент – його треба негайно зміцнювати.

​​Реконструкцію чавунного Кобзаря ускладнює і те, що не збереглося ні креслень, ні будь-яких інших документів про його технічні характеристики. Ще одна проблема – зняти монумент з п’єдесталу можна тільки за допомогою спецтехніки, а її доправити на острів можливо тільки водним шляхом.

До того ж, фахівці досі не вирішили, що робити з чавунним Кобзарем після демонтажу: латати старий монумент чи відлити новий – із бронзи.

​​Між тим, реконструкція, що розтяглась вже на кілька місяців, розпалює політичні пристрасті. Так, в місцевому осередку Української народної партії запідозрили владу в намаганнях ліквідувати монумент, аби передати землю біля нього УПЦ Московського патріархату.

«Виник сумнів, що пам’ятник повернеться на своє місце. Поруч з Шевченком стоїть церква Московського патріархату, церква стоїть зараз ніби «у тіні» Шевченка», – зазначив голова Дніпропетровської організації УНП Анатолій Сокоринський.

Пам'ятник Кобзареві на острові у Дніпропетровську відкрили ще 1959 року, відтоді він жодного разу капітально не ремонтувався. Раніше повернути оновленого Шевченка на місце обіцяли до кінця 2011 року. Тепер про точні терміни реконструкції влада вже не згадує.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути