Виріс майбутній поет у звичайній багатодітній селянській родині в Обухові, неподалік Києва. Батько Самійло шевцював на селі та на заробітки ходив. Малий Андрій допомагав, чим міг – підробляв потроху, грав на весіллях на гармонії, бо з дитинства мав музикальний талант. Мабуть, від матері, яка чудово співала.
Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, а потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Після того учителював в Овручі. Рік відслужив у Червоній армії, після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом.
Протягом 1935—1940 pp. А. Малишко видав збірки: «Батьківщина» (1936), «Лірика», «З книги життя» (1938), «Народження синів» (1939), «Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки» (усі — 1940). У цей же період написав поеми «Трипілля» (надруковано лише уривки), «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила».
У 1941—1944 pp. поет служив військовим кореспондентом у газетах «Красная Армия», «За Радянську Україну», «За честь Батьківщини», де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941), «Україно моя!» (1942, виходила двічі), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946).
У 1944—1947 рр. Малишко працював відповідальним редактором журналу «Дніпро». За поему «Прометей» отримав у 1947 р. Сталінську премію.
У 1950 р. з'явилась збірка «За синім морем», написана після відвідин поетом Канади та США разом з групою діячів культури. Наступного року він отримав за неї Сталінську премію. Авторству А. Малишка належать тексти відомих українських пісень «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі», «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Вчителька» тощо.
В 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».
Мешкав у Києві у будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Андрія Малишка називають «солов'їним серцем України» за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У своїй ліриці Андрій Малишко постійно звертався до образу матері. Саме він — його духовний критерій життя, його «моральне сонце». Особливо поетичний образ матері митець створив у «Пісні про рушник» (1959 р.), що здобула всенародну шану.
Відзначення ювілею
12 листопада 2012 року у стінах Колонної зали Національної філармонії України з нагоди 100-річчя від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка відбувся урочистий ювілейний вечір.
Вітальним словом ювіляра прийшли згадати Заступник Голови Верховної Ради України, відомий громадський діяч Микола Томенко, поет Дмитро Павличко, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Микола Жулинський, ректор НПУ ім. М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко.
Цього вечора гості свята отримали нагоду вкотре почути нетлінні пісні на слова Малишка, які вже давно перейшли в статус «народних». Так, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки заспівав всім відомі «Гей, за дальнім небосхилом», «Ми підем, де трави похилі». Пісня «Запливай же, роженько!" пролунала у виконанні доцента кафедри теорії та методики постановки голосу Євгенії Проворової.
Звучали у залі і поезії Малишка, які виконав Герой України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, народний артист України, професора НПУ ім. М.П. Драгоманова Анатолій Паламаренко.
16 листопада 2012 р. о 12.00 в архівно-музейному комплексі «Літературно-мистецькі Плюти» (Київська обл., Обухівський р-н, с. Плюти, вул. Малишка, 44) відбудеться літературно-мистецька зустріч «Золоті розсипи поезії Андрія Малишка».
В рамках свята буде відкрито документальну виставку. Це, насамперед, документи особового фонду поета в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, де зосереджені автографи митця чернетки та начерки віршів, поем, балад; спогади, переклади, нариси, статті, записи творчого та побутового характеру часів Другої світової війни тощо.
Всебічно буде представлено епістолярну спадщину поета – його листування з О. Довженком, В. Сосюрою, В. Стусом, Остапом Вишнею, Т. Масенком, Г. Верьовкою, О. Гончаром, М. Рильським та багатьма іншими діячами української культури.
Невід’ємна частина експозиції — світлини А. Малишка різних років, на яких можна буде побачити поета в дитинстві та юності, під час війни, з дружиною відомою поетесою Любов’ю Забаштою, з рідними та друзями під час відпочинку, а також малюнки, портретні начерки, дружні шаржі.
У концертній програмі візьмуть участь народний хор «Наддніпряночка», актори Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, колектив школи мистецтв м. Українка та ін.
Ювілей Андрія Малишка відзначать і в інших містах України. Зокрема, у Львові 15 листопада у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка експонуватиметься книжкова виставка з нагоди 100-річчя видатного поета, перекладача, літературного критика.
У Кіровограді у відділі читальних залів обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І.Чижевського 14 листопада проведуть Літературно-музичні читання «Цвітуть осінні тихі небеса». Урочисті заходи відбудуться також на Тернопільщині, Сумщині, Хмельниччині та в інших областях України.
Пропонуємо Вам послухати деякі твори відомого поета у власному виконанні та у виконанні Платона Майбороди, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії ім. Т.Шевченка.
Ці записи містяться на аудіо-дисках «Головні пісні та мелодії України» та «Класика української літератури. Живі голоси», виданих Фондом «Рідна країна» спільно з Національною радіокомпанією України.
П. Майборода, А. Малишко «Пісня про рушник»
П. Майборода, А. Малишко «Пісня про вчительку»
