На Україну чекають нові Майдани, символом яких стануть уже не стрічки будь–якого політичного забарвлення, а… гаманці. Порожні. Учора представники різних організацій підприємців зібралися в Києві, щоб обговорити й повідомити пресу про подальші акції протесту проти змін, внесених до Податкового кодексу. А от до столиці новий «податковий майдан» у таких масштабах, як минулорічний, швидше за все, не доїде.
«Завозити людей у Київ немає можливості — гаманці порожні. Тому ми вирішили піти іншим шляхом і зробити кілька міжрегіональних майданів. А останній з них хочемо зробити в Донецьку», — повідомив на прес–конференції голова Федерації профспілок малого й середнього підприємництва України, координатор громадянської ініціативи «Марш порожніх гаманців» В’ячеслав Рой.
За його словами, цього місяця відбудеться чотири «антиподаткових» акції. 15 листопада в Чернігові автоперевізники вимагатимуть відшкодування збитків за перевезення пільгової категорії пасажирів. Наступного дня міжрегіональний майдан відбудеться в Хмельницькому, де заплановано марш та мітинг біля будівлі облдержадміністрації. 17 листопада учасники маршу планують прийти до стін Верховної Ради, щоб виступити проти ухвалення Трудового кодексу. А завершиться місяць акцією протесту в Донецьку 30 листопада.
Вимоги до влади, з якими підприємці та їхні однодумці вийдуть на вулиці й площі країни, ті самі, що й раніше: зупинити дію Податкового кодексу, розробити проект нової пенсійної реформи і скасувати чинну, ухвалити закони про громадський контроль та купівлю–продаж землі винятково за результатами референдуму тощо.
Політикам і представникам влади обіцяють надавати слово на мітингах, але партійні прапори на акціях буде заборонено.
На думку ініціаторів протестних акцій, регіональні майдани зберуть набагато більше людей, ніж минулі акції в Києві, адже до столиці змогли приїхати далеко не всі, хто хотів узяти в них участь. До того ж, у регіонах вплив малого та середнього бізнесу на структури влади більший, ніж у Києві, тож податкові майдани на місцях можуть виявитися вельми ефективними: на відміну від міністерств, місцеві органи влади й адміністрації можуть піти на поступки підприємцям.
Утім, з ідеєю подальшої боротьби та доцільністю скликання нових майданів різних рівнів погоджуються не всі підприємці. Дехто з них каже, що влада таки пішла на поступки, а новий закон не такий страшний, як його малюють.
«На даний момент ми не бачимо нагальної необхідності в організації нового податкового майдану. Нас наразі влаштовують ухвалені державою зміни зі спрощеною системою оподаткування, — заявила в коментарі «УМ» голова Всеукраїнського професійного союзу працівників малого та середнього бізнесу «Єднання», почесна голова Федерації профспілок працівників малого та середнього бізнесу Наталія Кожевникова. — Так, мікроклімат у сфері бізнесу зараз не найкращий, але поки що нас усе влаштовує. Ми вважаємо, що заяви деяких профспілок про назрівання нових акцій є відверто заполітизованими. Очевидно, певні політичні сили хочуть розгойдати ситуацію та привернути до себе увагу. Звісно, ми незадоволені деякими речами: невідпрацьованим діалогом із державною владою, прийняттям незаконних та несправедливих рішень на місцях. Утім це не означає, що зміна влади щось змінить: крадуть і крастимуть усі. Підуть одні — прийдуть інші, а що зміниться? Ми ще не бачимо тих політичних сил, які ладні щось змінити». До того ж, додає пані Наталія, у законі є низка норм, які «сприятимуть підняттю рівня українського бізнесу та дадуть йому захист».
Натомість Коаліція учасників Помаранчевої революції (КУПР) закликає підприємців, які торік так і не дочекалися від влади виконання своїх вимог, вийти на Майдан і добиватися захисту своїх прав 22 листопада — у День Свободи. Як нагадав перший заступник голови правління КУПР Петро Михайленко, ця дата подвійна — сьома річниця Помаранчевої революції і перша — Податкового майдану.
Нагадаємо, торік учасники коаліції організували на столичному майдані Незалежності «Місто волі». Всупереч обіцянкам Президента Януковича, проти його координатора, голови правління КУПР Сергія Мельниченка, порушено кримінальну справу за звинуваченням в «організації злочинної групи».