На Галичині намагаються повернути давню традицію прикрашання ялинок іграшками, зробленими власноруч. Штамповані імпортні ялинкові прикраси поступаються місцем простеньким і зі смаком зробленим їжачкам, лялькам і навіть писанкам.
Сьогодні лісовими або штучними зеленими красунями офіси та кав’ярні у Львові прикрашають на католицьке Різдво, а в помешканнях багато людей ялинку ставлять на Новий рік. Однак давніше в Галичині зелену красуню прикрашали лише 6 січня – на Різдво. Ця традиція ще підтримується галицькими родинами, але дедалі менше. Виймаючи ялинкові іграшки з коробки, дітлахи загадували бажання. А ялинкові прикраси з довоєнних часів, які залишились від прабабці чи бабці, це – теплий спогад про свято у великому родинному колі.
Сама ж традиція прикрашати ялинку з’явилась у Європі в XVI столітті. У Галичину її принесли німецькі колоністи в середині XVIII століття і за Австрійської імперії зелену красуню стравили вірнопіддані люди Цісаря, а вже згодом міщани.
Свято Нового року принесла галичанам радянська влада
Із приходом радянської влади до Західної України галичанам почали нав’язувати традицію святкування Нового року 1 січня. Але люди берегли родинний звичай і таємно вночі везли зелену красуню вулицями міст чи сіл, щоб поставити ялинку саме 6 січня.
Корінна львів’янка Богдана Степанюк-Вугляр пригадує, що у повоєнні часи ялинку прикрашали лише на Різдво. Батькові, який працював на залізниці, щосуботи на роботі видавали гуманітарну допомогу, надіслану зі США.
«Нам надсилала Америка після війни допомогу. Це були іграшки, желатин у баночках. Батько вперше приніс діафільми для дітей, що на стіні показували. Іграшок було найбільше і на ялинку теж. Мали стару валізку, де складали ті іграшки», – пригадала Богдана Степанюк-Вугляр.
Прикрасити бісером дерев’яні писанки і кульки, нанизати на нитку і приклеїти
Зелені гілочки давніше прикрашали горіхами, яблуками, печивом і цукерками, запалювали свічки. Згодом їх змінили паперові витинанки, тканинні вироби або соломки. Галичани прикрашали ялинки і писанками. Сьогодні цю традицію відроджують, розповіла майстриня Віра Павлова-Вітковська.
«Раніше, коли не було ще іграшок, робили писанки, їжачки, мандаринки. Писанки робили з яєць, а я прикрашаю бісером кульки. 20 років уже це роблю і сталося таким чином спонтанно, коли втратила працю і залишилася без роботи, без грошей. Я почала цим займатися, немов щось згори мені підказало», – каже митець.
Віра Павлова-Вітковська прикрашає бісером дерев’яні писанки і кульки, нанизує на нитку й приклеює. На її роботах є зображення численних символів, квітів. Майстриня радить прикрасити ялинку до свят виробами, виготовленими власними руками, вкласти трішки фантазії й творчості та долучити до цієї мистецької праці всю родину. Тоді ялинка засяє по-особливому і принесе у дім надзвичайну атмосферу.
