15 лютого 1953 року у Києві народився відомий український актор театру і кіно, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, кількоразовий переможець конкурсу загальнонаціональної премії «Людина року» у номінації «Актор року» та лауреат премії «Київська пектораль» Анатолій Хостікоєв.
За батьком актор — наполовину осетин, його мати — українка. Освіту здобув у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, який закінчив у 1974 році за спеціальністю «актор театру і кіно».
Молодий і талановитий
…У 21 рік Анатолій Хостікоєв приїхав до Львова, де його прийняли в трупу театру імені Марії Заньковецької. Молодий, високий (зріст Анатолія – 195 сантиметрів), неймовірно вродливий, талановитий актор виходив на сцену разом з Богданом Ступкою, Федором Стригуном, Богданом Козаком, Борисом Романицьким та Надією Доценко.
Але, будучи киянином, він хотів працювати в рідному місті. І дуже зрадів, коли його запросили до Києва, у театр імені Лесі Українки. Пропрацювавши там два сезони, перейшов до театру імені Івана Франка.
Дуже домашній «багатоженець»
…Такий вродливий актор, зрозуміло, не міг не викликати в оточуючих бажання попліткувати. Подейкували, що на роль султана Сулеймана в серіалі «Роксолана» його взяли не завдяки зовнішності й таланту, а через те, що він – багатоженець, тому режисер і вирішив, що актор ідеально підходить на цю роль. Насправді, як розповідає його дружина Наталя Сумська, Анатолій – дуже домашня та віддана людина. «Сімейне вогнище для нього не просто слова, – каже актриса, – а святе поняття».
Секс-символ… Хостюк
…Хостікоєв – осетинська прізвище. І нашим людям воно чомусь важко дається. Тому, як його лишень не називали! І Хвостіковим, і Хостікієвим, і Хлестакоєвим, а його друг Богдан Бенюк жартує: «Тобі потрібно поміняти прізвище на «Хостюк».
Разом із Бенюком вони возили своїх «Швейка» і «Кармен» до Польщі, на щорічний міжнародний фестиваль, де показують кращі постановки сезону. Їхні вистави були визнані гідними уваги, а тамтешні критики писали, що «у Польщі немає акторів рівня Бенюка і Хвостікова».
На міжнародному театральному фестивалі в Единбурзі його визнали секс-символом, а преса на перших сторінках газет порівнювала зі Шварценеггером...
Україна не відпускає таланти
Свого часу багато поважних людей – і Віталій Коротич, і Роман Віктюк – казали Анатолієві, що якби він вирвався з Києва до Москви, то став би прославленим і добре розкрученим актором, отримав би заслужене визнання.
Адже Хостікоєв – один з небагатьох українських акторів, кого знають за межами нашої країни. Роман Віктюк розповідав, що актор мав у Лондоні зіграти в його постановці разом зі знаменитою балериною Наталею Макаровою, але, поїхавши додому у відпустку, виступив у рідному театрі. Просто на сцені він зламав ногу, і вистава в столиці Великобританії пройшла без його участі…
«Але я вдячний долі, що така спроба була, що Роман Григорович дав мені шанс відбутися в Лондоні, Парижі, Нью-Йорку, Петербурзі, Москві... Не сталося, не сталося... Очевидно, так було заплановано вищими силами», — пояснив актор.
Бажаємо пану Анатолію, цій творчій, цікавій та багатогранній особистості, і надалі невичерпного джерела натхнення, нових ідей та незабутніх образів. Хай Доля Вас оберігає і дарує вам ще багато років плідного і цікавого життя!
Довідково
Анатолій Хостікоєв зіграв ролі у таких фільмах:
- Вавилон XX — 1979 (Драма)
- Женці — 1979 (Кіноповість)
- Потяг надзвичайного призначения — 1980 (Історичний/Біографічний)
- Контрудар — 1985 (Драма)
- Мільйон у шлюбному кошику — 1986 (Комедія)
- Камінна душа — 1989 (Мелодрама)
- Балаган — 1990 (Драма)
- Кому вгору, кому вниз — 1991
- Похорон на другому поверсі — 1991
- Штемп — 1991 (Детектив)
- Америкен бой — 1992 (Кримінальна драма)
- Заради родинного вогнища — 1992 (Детектив)
- Пастка — 1993 (Кримінальна драма)
- Ніч запитань... — 1993 (Мелодрама)
- Викуп — 1994 (Бойовик)
- Роксолана — 1996 (Пригоди, 20 с.)
- Злочин з багатьма невідомими (Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка)
- Леді Бомж — 2001 (Серіал)
Ролі в театрі:
- Еней («Енеїда» за І.Котляревським),
- Антон Квітка («Талан» Старицького),
- Командор («Камінний господар» Лесі Українки),
- Астров («Дядя Ваня» Чехова),
- Дон Феліппе («Благочестива Марта» Тірсо де Моліна),
- Антоніо («Моя професія — сеньйор з вищого світу» Д.Скарначчі, Д.Тарабузі) та багато-багато інших.
«Рідна країна»
Використані матеріали Вікіпедії та Теленавігатора (№10 (406).