Представники всесвітньої організації захисників тварин РЕТА (People for the Ethical Treatment of Animals) зняли документальний фільм про вбивства собак в Україні напередодні Євро-2012.
Майже 250 фільмів про порушення прав людей, тварин та нерозумне ставлення до навколишнього середовища беруть участь в міжнародному правозахисному фестиваліСтупені у Харкові. Про одного з учасників — німецькомовний документальний фільм Собача бійня до Євро-2012 - хотілося б розповісти окремо. Це розслідування, яке провели в Україні активісти з німецького офісу РЕТА, всесвітньої організації захисників тварин, щодо масштабів вбивства собак на вулицях українських міст. Тут триває «зачистка території» перед візитом вболівальників на Євро-2012.
Хронометраж — лише 6 хвилин. Але це достатньо емоційно насичені хвилини. Пересувний крематорій, куди кидають живих або паралізованих тварин. Собаки, які здригаються від спазмів, лежачи на землі посеред української столиці, очевидно, під дією отрути. Кімната притулку для тварин, вщент заповнена мертвими собаками. Чиновники, які ввічливо кажуть, що міжнародні протести проти дикунського поводження з тваринами в Україні їх не можуть зупинити, і вони, дбаючи про захист людей від агресивних собак, і далі будуть знищувати 95% відловленних тварин «гуманним», на їхню думку, методом — евтаназією.
Показові зміни чи крок вперед?
Документальний фільм переглянули на Youtube більше 30 000 людей. У Харкові його презентував президент правозахисного фестивалю Ступені, режисер Ігор Парфенов. Він особисто брав участь у зйомках, коли група захисників тварин РЕТА перебувала в Харкові. Останні 15 років Парфенов знімає фільми виключно тематичні — на захист тварин. В його доробку — художні фільми про вбивства дельфінів, про нелюдську природу кориди, зйомки у Харкові, де негуманне поводження з вуличними тваринами — давно не новина.
Парфенов розповів DW, що на місці теперішнього «взірцевого» притулку для тварин, який побудував муніципалітет за бюджетні кошти, кілька років тому була величезна собача бійня: «Переповнені мертвими собаками бокси для сміття у дворах будинків, собак вбивали навіть не отрутою, а просто забивали до смерті. Купи тварин, присипаних хлоркою, з яких і досі виробляють м'ясо-кісткове борошно для годування фермерських тварин».
Напередодні візиту в Харків знімальної групи РЕТА Парфенов неофіційно відвідав муніципальний притулок для тварин, аби зняти «ще не підготовлені до візиту зоозахисників» приміщення для собак. Він не приховує свого здивування: «Я переліз через огорожу, вімкнув камеру і побачив майже цивілізовані бокси. Навіть утеплені. Але головне, що мене вразило, це була їжа — сухий корм, в мисках. Це прогрес в порівняні з тим, що було».
Проте, констатує режисер, «такі комфортні умови життя» мають одиниці з відловленних тварин – більшість в Харкові присипляють: «Це, звичайно, не такий дикунський спосіб. Але, на мою думку, це теж не цивілізований підхід. Я вважаю, що популяція тварин сама себе регулює. На це не можна вплинути ані стерилізацією, ані масовим знищенням. Після того, як чиновники зачистять вулиці від собак для Євро-2012, через місяць їх кількість буде такою ж»,- каже Парфенов.
Зрозуміти, що тварина — розумна істота
Активісти РЕТА, перебуваючи в Україні, провели велику акцію протесту 11 листопада 2011 року біля стадіону в Києві, де йшов матч між збірними Німеччини та України. Вони закликали людей «припинити дикунство та зрозуміти, що тварини — розумні істоти і мають право на життя». В фільмі вони кажуть про те, що «не можуть і не хочуть вірити в те, що життя тварин в Україні нічого не коштує».
Аби змінився світогляд, щоб стало престижним піклуватися про тварин, каже президент міжнародного правозахисного кінофестивалю, Україні потрібно кілька десятиліть. Треба змінитися і чиновникам, і деяким зоозахисникам, які «не бачать нічого поганого в тому, що приходять на акції протесту проти вбивства тварин в хутряних виробах», і звичайним людям. Парфенов розповідає, що вже багато років в окремому приміщенні на території свого приватного будинку піклується про різних безпритульних тварин. Нещодавно узяв з муніципального притулку ще одного песика, який був одним з шістьох артистів, що стали непотрібні цирковій трупі: «Він як людина розумна! На жаль, ще п'ятьох уже приспали. Ось, ви бачите, якщо в нас цирк здає своїх артистів „на утилізацію“, що можна від інших очікувати?»
