chrome firefox opera safari iexplorer

1530-річчя Києва столична влада святкуватиме у кредит?

21 березня 2012 о 14:14

Цього року київська влада готується витрачати шалені кошти на святкування Дня Києва, але досі не розрахувалася з організаціями, які проводили мистецькі заходи в 2008—2011 роках.

Про це «Рідній країні» повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

«Коли я почув, що планується гучне святкування «круглої» дати, 1530 – річчя Києва, я звернувся до Головного управління культури, щоб з’ясувати чи розрахувалася КМДА з організаціями за попередні роки проведення культурно-мистецьких заходів. Виявилося, що заборгованість київської влади дорівнює сумі на проведення повноцінного міського свята», — розповів О. Бригинець.

Депутат повідомив, що заборгованість Головного управління культури за проведення культурно-мистецьких заходів у 2008—2011 роках складає 1,5 млн. грн.

Як повідомлялось в ЗМІ, з приходом до влади О. Попова почали витрачати більше коштів на святкування Дня Києва: наприклад, минулого року було витрачено близько 6 млн. грн. Цього року на святкування Дня Києва планують витратити 9-10 млн. грн. Хоча в попередні роки святкування обходилось в суму близько одного мільйона гривень.

«Якщо у міста є гроші на святкування, то чому до цього часу не повернуті борги за попередні роки? Наскільки я знаю, організації, розуміючи складну ситуацію міста, готові чекати, поки в бюджеті з’являться гроші на погашення заборгованості. Але неймовірна щедрість на свята в умовах, коли не виплачуються зарплати, коли є шалені заборгованості, видається дивною. Саме тому я проти святкової «активності», яка ведеться у зв’язку з наближенням виборів. Чи потрібні взагалі киянам передвиборчі свята в кредит?», — наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, цього року День міста Києва припадає на 27 травня 2012 року.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі