Сьогодні Україна перетворюється на «Мекку сурогатного материнства».
Якщо у багатьох європейських країнах і у світі загалом сурогатне материнство забороняє законодавство, то в Україні це явище доволі популярне: жінкам за немалі гроші пропонують вдатися до технології штучного запліднення або ж сурогатного материнства.
Мені здається, що з розвитком репродуктивних технологій, який відбувся за останні роки, люди втратили розуміння дитини як дару.
Часто сурогатне материнство представляють як певний метод лікування безпліддя. Я з цим абсолютно не погоджуюсь, бо вважаю, що лікують безпліддя за умови виявлення фізіологічних показників безпліддя у чоловіка чи жінки в подружжі.
В Україні ж сурогатне материнство – це непоганий бізнес. Послуги сурогатної матері в окремих клініках коштують від 130 тис. гривень і вище. Питання, чи це дійсно бажання допомогти комусь, чи, радше, заробити, на перший погляд, легкі, однак такі брудні гроші? Люди, які мають проблеми з безпліддям, у відчаї готові йти на цей крок і віддавати все, аби мати свою дитину за будь-яку ціну.
Варто зазначити, що у багатьох європейських країнах, і у світі загалом, сурогатне материнство забороняє закон, бо така практика порушує право дитини народитися в сім’ї, порушує єдність подружньої пари, вірність подругів, нерозривність шлюбу.
У Німеччині за це можна сісти на три роки. У Італії за намагання рекламувати комерціалізацію гамет, ембріонів чи організувати сурогатне материнство можна відбути покарання від 3 місяців до 2 років позбавлення волі та заплатити штраф від 600 тис. євро до 1 млн. євро.
Сьогодні світ втрачає усвідомлення цінності людського життя, зокрема, у момент його зачаття та розвитку на ранніх стадіях. З 1978 року, коли народилася перша дитина «з пробірки», на світ з’явилося уже 4, 3 млн. таких малюків. Але статистика свідчить, що 120 млн. дітей через цю практику знищили.
Як альтернативу штучному заплідненню та сурогатному материнству церква пропонує насамперед лікувати безпліддя.
Сьогодні існує багато нових технологій, які дозволяють спостерігати за природними циклами жінки, лікувати безпліддя, допомагають завагітніти, але при цьому не створювати і не знищувати людське життя.
Ще одна альтернатива – це усиновлення. У світі є багато дітей, які потребують батьківської опіки. Якщо ви хочете ділитися подружньою любов’ю, то можна усиновити дитину чи ж стати прийомними батьками. Адже з цими дітьми вже вчинили несправедливо – хтось їх залишив, відмовився від них. Вони потребують сімей, котрі були би гостинними і повними любові.
У вас немає дітей, а у них батьків – у кожного може з’явитися шанс та надія!
Отець Ігор Бойко, Український католицький університет
