chrome firefox opera safari iexplorer

У Ялті руйнується Лесин будиночок!

21 березня 2012 о 15:44

Один із чотирьох українських музеїв, присвячених життю і творчості відомої на увесь світ поетеси Лесі Українки, гине на очах у всіх (Ялтинський музей було відкрито до 120-річчя від дня народження поетеси, 1991-го).

— Щодо стану будиночку-музею ми б’ємо на сполох з 2005 року, — каже завідувачка літературно-меморіального Музею Лесі Українки в Ялті Олександра ВІСИЧ. — Тут видатна українська поетеса провела не так багато часу, але життя в цих стінах було дуже плідним. Крим можна назвати однією з колисок творчості Лесі Українки — адже саме тут написано цикли «Кримські спогади», «Кримські відгомони», оповідання «Над морем» і драматичну сцену «Іфігенія в Тавліді», перекладено українською мовою «Каїн» Джорджа Гордона Байрона і «Макбет» Вільяма Шекспіра. Їй було затишно в маєтку купчихи Лещинської, де Леся винаймала житло, виходила на красиві балкони, прикрашені різьбленим дерев’яними лиштвами, помилуватися морськими краєвидами. Нещодавно на балкони виходили й відвідувачі нашого музею, але тепер це стало небезпечно для життя! Особливо погіршився стан після затяжних лютневих штормів і небувалих для Ялти морозів, що вкривали стіни кригою. Вологість проникла всередину, вкрила цвіллю стелі і стіни музейних залів, що дали тріщини, а це ще погіршило неблагополучний їх стан.

— Але ж у період підготовки до святкування 140-річчя поетеси 2010 року вийшла постанова Верховної Ради, в якій в одному з пунктів зазначено: «До 1 лютого 2011 року вжити заходів щодо забезпечення ремонту музею Лесі Українки в м. Ялті».

— Написати — не означає виконати. ...Жодних «заходів щодо забезпечення ремонту», а, отже, й самого ремонту будівлі, якій 126 років, не було! Останнього разу вибірковий ремонт проводився двадцять сім років тому. Відтоді перекриття стали непридатними, будівля визнана аварійною, деякі приміщення музею ми взагалі вимушені закрити, і відвідувачі вже не бачать оформлених там експозицій.

Нагадаю, Музей Лесі Українки існує на правах відділення Ялтинського історико-літературного музею. За двадцять з гаком років він став пам’яткою курорту, яку активно відвідують туристи з різних країн. Тут постійно оновлюються змінні експозиції, що розкривають нові сторінки творчості поетеси.

Успішно реалізовано проект «Літературні музеї України в гостях у Ялті», в рамках якого проведено виставки «Дворянське гніздо Косачів» (спільно з Колодяжненським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки), «Крим очима Коцюбинського» (з Чернігівським літературно-меморіальним музеєм М. Коцюбинського), «Хтось біленький, хтось чорненький» (з Чернівецьким меморіальним музеєм Ольги Кобилянської).

Працівники музею беруть участь у численних міських і всеукраїнських святах — «Сім струн», «Лесина осінь», проводять щорічні наукові конференції.

При музеї вже сім років поспіль працює народний театр «Сім муз», що отримав статус народного колективу. На базі музею свого часу сформувалася перша українська школа в місті, музейні приміщення стали додатковими аудиторіями для студентів Кримського державного гуманітарного інституту, тут збираються активісти товариства «Просвіта», Союз українок, «Кримської куті» (клубу української творчої інтелігенції Ялти).

— П’ятнадцять років поспіль (на початку жовтня) проводився фестиваль «Лесина осінь». Останні два роки Міністерство культури позбавило кримський музей фінансування на цей масовий захід, що привертає увагу до видатного імені не лише в українській, а й у світовій культурі.

— Міністерство культури раніше не лише фінансувало фестиваль, а й формувало програму. Завдяки цьому кожне свято було насиченим і змістовним. Ялтинці і гості міста могли побачити цілу творчу палітру: від відомих народних колективів до балетних постановок Донецького театру опери і балету ім. А. Солов’яненка. Але життя змінюється, і фестиваль, який став жаданою осінньою подією, напевно, вичерпав себе або потребує зміни формату. З’являлася інформація, що такий захід проводитиметься в інших областях України. Якщо це так, залишається лише шкодувати. Ми намагаємося у різний спосіб компенсувати ситуацію, що склалася. Привертаємо увагу до творчості Лесі Українки через конкурс читців, проводимо свято «Сім струн», відкриваємо двері для всіх охочих під час «Ночі музеїв». Цього року сто сорок перший день народження поетеси відзначили скромно — традиційним святом «Сім струн», в рамках якого відбулася презентація книжок, присвячених творчості Лесі Українки, доктора філологічних наук, доцента Кримського гуманітарного університету Світлани Кочерги.

Сьогодні колектив музею живе яскравим творчим життям. Ось тільки стін у музею, якщо й надалі не вирішуватиметься проблема з його ремонтом, невдовзі не залишиться.

Лесин притулок, в якому вона черпала натхнення на створення безсмертних рядків, ось-ось завалиться. Таке ставлення до меморіального будиночку наводить на сумні роздуми про те, що комусь знадобилося ласе місце в центрі Ялти, біля самісінького моря.

Довівши будиночок, як то кажуть, «до ручки», його знесуть або осучаснять так само грубо й недоладно, як, приміром, будиночок композитора Спендіарова, що по сусідству, на тій же вулиці (Екатерининська, 8), над яким здіймаються корпуси «колекційного житла», як заявляє відділ продажів «Будинку композитора» (на барвистому плакаті всього за кілька метрів від меморіальної дошки).

Напевно, у когось «руки сверблять» звести «колекційне житло» і на місці унікального старовинного маєтка, що додає особливої чарівності цьому куточку міста, але не дає прибутків, що сьогодні — великий мінус.

А особлива культурна цінність — музей видатної доньки українського народу — державу, судячи з усього, на жаль, не хвилює.

Джерело: День
Розділи: Новини культури

22 листопада

Інші дати
Народився Володимир Даль (Козак Луганський)
(1801, м.Луганськ –1872) – російський вчений, письменник. Прославився як автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови».
Розгорнути