Ні для кого не секрет, що дуже багато наших співвітчизників проживає за кордоном. Перша масштабна хвиля мігрантів-українців, які подалися в «нові світи», зокрема, Канаду та Америку, прийшлася на кінець ХІХ сторіччя.
На жаль, і за роки незалежної України її громадяни продовжують покидати рідну землю в пошуках кращої долі. Скільки їх? Офіційній статистиці не варто аж надто вірити, адже вона фіксує лише легальні переміщення українців в інших державах.
Під час парламентських слухань «Українці в світі» перший заступник Голови ВР Адам Мартинюк назвав цифру в 17 мільйонів. А це, до речі, майже все населення Нідерландів! Якщо ж врахувати, що населення України на сьогодні складає трохи менше 46 мільйонів, то виходить, що фактично кожен третій українець знаходиться поза межами рідної країни.
Українці-Девіди: Духовни і Копперфільд
17 мільйонів закордонних українців, звісно, вражаюча цифра. Принаймні для Європи, де в більшості країн населення складає всього кілька мільйонів. Проте, є в цьому й позитивні сторони, адже серед такої неймовірної кількості вихідців з України є дуже багато всесвітньо відомих імен, які відіграли помітну роль у світовому цивілізаційному розвитку, і таким чином принесли славу й рідній державі.
Політики й митці, військові й медики, громадські діячі й освітяни... Про те, що французька королева Анна Ярославна (дочка Ярослава Мудрого) чи генсеки СРСР Микита Хрущов і Леонід Брежнєв були вихідцями з України, відомо всім. А от чи всі знають, що голлівудські актори Майкл Дуглас, Девід Духовни та Міла Йовович мають українське коріння?
Думаю, що для багатьох також стане сюрпризом і те, що знаменитий американський ілюзіоніст Девід Копперфільд насправді – син українських емігрантів з Одеси, справжнє ім’я якого Коткін Девід Сет. І таких прикладів сотні й тисячі.
Аби не лише за кордоном, але й в самій Україні нарешті дізналися про своїх героїв, всеукраїнським об’єднанням «За Помісну Україну» було організовано просвітницький проект «Українці в світі».
Мета цієї акції – познайомити сучасників з відомими й маловідомими діячами у різних сферах діяльності, народжених Україною або за її межами, які здійснили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки й культури виходять за межі суто національного.
Це – діячі, які стали відомими на весь світ, живучи в Україні; емігранти з України, що здобули визнання в чужих державах; особистості, які не акцентуючи на своєму походженні, все ж залишалися генетично спорідненими з Україною.
З цією метою в Українському домі ще в 2008 році було презентовано Національну портретну галерею з понад 2 тисяч портретів українських діячів від скіфської доби до сьогодення.
Українська діаспора – одна з найчисельніших і найактивніших
Парламентські слухання «Українці в світі», які пройшли у Верховній Раді 8 грудня 2010 р., власне, стали логічним продовженням однойменного просвітницького проекту.
Тема слухань не залишила байдужими ані виступаючих, ані слухачів. Народні депутати України, академіки Петро Тронько та Петро Кононенко, єпископ Вишгородський Єпіфаній, мистецтвознавець Олександр Поліщук, представники української діаспори та інші у своїх виступах наголошували на тому, що проект «Українці в світі» має посісти одне з чільних місць в системній роботі з популяризації історичної спадщини та культурних здобутків України, зміцнення її міжнародного іміджу як європейської держави, яка грала і продовжує відігравати значну роль у розвитку сучасної цивілізації.
Академік НАН України Микола Жулинський порушив проблему недостатньої уваги влади до налагодження стосунків із українцями за кордоном. При цьому він наголосив на значній ролі української діаспори в світі.
«Коли ми сьогодні говоримо про видатних українців, які будували чужі імперії й розбудовували інші держави, ми маємо пам’ятати також, що наша українська діаспора одна з найчисельніших і найактивніших у світі. Це великий набуток України, тому що в період бездержавності саме українці за кордоном підтримували авторитет України, боролися, утверджували дуже багато тих цінностей і пріоритетів, які ми не могли утверджувати тут, в Україні, зберігали нашу мову і культуру», — сказав він.
«Ці українці витворили той колосальний потенціал, який повинен бути нами обрахований, підтриманий і збережений. Це — обов’язок нашої держави. Закордонне українство обов’язково треба розглядати у контексті нашого національного гуманітарного простору», — наголосив Микола Жулинський.
«Українці в світі» переїдуть до «Мистецького арсеналу»?
Виступив у Верховній Раді і заступник міністра закордонних справ Руслан Демченко, який також наголосив на винятковій важливості проекту «Українці в світі».
«Значення проекту виходить далеко за культурно-просвітницькі рамки і має виняткову національну вагу. В його основі – портретна галерея видатних синів і дочок України – як етнічних українців, так і тих представників інших народів, хто в Україні народився. Це сотні і сотні великих людей, які складають гордість нації, її тисячолітньої історії, культури та науки, які уславили Україну в світі і зробили визначний внесок у розвиток світової цивілізації», – зазначив він.
За словами урядовця, перевага проекту полягає і в тому, що він доносить важливу інформацію наочно, на прикладах конкретних визначних історичних постатей та їхніх здобутків. «Уявіть собі, наскільки зростає авторитет нашої держави, коли світ дізнається, що, наприклад, першу людину в космос запустив Сергій Корольов, уродженець Житомира», – зазначив Демченко.
Такі пафосні промови урядовця, звісно, слушні. Але виникає запитання: чому мовчав уряд і київська влада, коли 2 липня цього року Національну портретну галерею «Українці в світі» було насильно демонтовано і фактично викинуто з «Українського Дому»?
Чому близько 3000 портретів та понад 200 чудотворних ікон Богородиці, які були передані під опіку держави, опинилися на вулиці?
«Брутальність, з якою було вирвано зі стін картини і кріплення, нагадує ненависть, з якою варвари без роду руйнували культурні цінності… Портрети героїв зі світовим ім’ям, видатних українських діячів науки, мистецтва, державотворців, митрополитів і святих, дисидентів і поетів переживають тепер долі своїх прототипів – часто вигнанців зі своєї землі, витіснених радянською безбожною владою, заперечених емськими указами і валуєвськими циркулярами, винищених і висланих…», — із сумом розповідають організатори цього проекту.
У зв’язку з цим, учасники парламентських слухань звернулися до Кабміну із пропозицією, аби уряд дозволив розмістити портретну галерею «Українці в світі» в приміщенні Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» після завершення ремонтно-будівельних робіт.
Майя Заховайко для «Рідної країни»