Внаслідок адміністративної реформи в структурі міністерства екології можуть ліквідувати не тільки обласні управління, а ще і Національну комісію з Червоної книги.
Відповідний законопроект вже подано до Верховної Ради. Цього тижня його розглядатиме профільний парламентський комітет.
Тим часом, українські екологи розгорнули масштабну кампанію проти цієї ініціативи. Нині Міністерство екології в кожному регіоні має свої підрозділи, які не підпорядковані місцевим адміністраціям, і можуть самостійно давати або не давати дозволи на проведення господарської або іншої діяльності на території заказників та пам’яток природи.
Як розповів Deutsche Welle директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, з прийняттям законопроекту Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, співробітники цих управлінь будуть скорочені та переведені у відповідні відділи облдержадміністрацій і в них вже не буде теперішніх повноважень.
«Усе вирішуватимуть місцеві «царьки». Захотіли – закрити заповідник, ніхто не буде заперечувати. Захотіли побудувати в Карпатах 200 ГЕС, теж ніхто не буде проти! Фактично, депутати хочуть ліквідувати міністерство. Це аналогічно тому, якби Генпрокуратуру позбавили обласних прокуратур, або МВС – обласних підрозділів», – застерігає Борейко.
Екологи також виступають категорично проти ліквідації Національної комісії з Червоної книги. Це рада вчених, яка незалежно від позиції міністерства ухвалює рішення щодо внесення рослин та тварин в Червону книгу, та дає дозвіл на вилов тварин, приміром, у наукових цілях.
Якщо законопроект набуде чинності, цим перейматимуться міністерські чиновники: «Я так розумію, що ці вчені, які забороняють полювання на зубрів та вилов осетрів, як кістка в горлі для багатьох депутатів», – каже директор Київського еколого-культурного центру.
Голова харківської екологічної групи Печеніги Сергій Шапаренко вважає існуючу державну систему охорони природи «корумпованою». Проте, каже Шапаренко, краще мати погано працюючу систему, ніж ніякої: «Ось, приміром, місцеві управління, хай і погано, але все ж таки контролювали викиди промислових підприємств».
Запропоноване скорочення представництв мінприроди в регіонах, на думку Шапаренка, – це «перерозподіл хабарів за дозволи ближче до міністерства» та продовження політики знищення будь-якої можливості ведення природоохоронної діяльності в Україні.
Першим кроком, каже Шапаренко, було прийняття закону Про містобудівну діяльність, який урізав повноваження управлінь охорони природи, дозволивши будівельникам не узгоджувати свої проекти.