chrome firefox opera safari iexplorer

Влада вирішила підняти українцям рівень «ай-к'ю»

12 квітня 2012 о 09:07

У парламенті готують законопроект, згідно з яким усі державні заклади харчування зобов'язані будуть куховарити винятково з йодованою сіллю.

Приватним кафе і ресторанам це буде рекомендовано, йдеться в сюжеті ТСН. Обґрунтуванням ініціативи є йододефіцит і відповідно – низький «ай-к'ю» молодого поколіня.

Брак цього хімічного елемента в організмі людини призводить до порушень функцій мозку та розумової відсталості. Крім того, страждає репродуктивна функція, імунна система та розвиток різних органів, запевняє професор Інституту ендокринології Вікор Кравченко.

Здавалося б, панацея очевидна не лише медикам і депутатам – йодована сіль. Проте в ній фахівці вгледіли також і небезпеку, що йменується «йодат калію».

«Сьогодні ще ніхто в світі не провів хронічних, токсикологічних досліджень нешкідливості йодату калію. Як і на що він діє є тільки догадки», — попередив фахівець Інституту гігієни та медичної екології Віталій Корзан. Саме цією речовиною переважно йодують сіль в Україні.

Тим часом, як більшість світу віддає перевагу йодиду калію. Різниця в одну літеру, запевняє фахівець інституту гігієни і медичної екології, загрожує додатковими токсинами в організмі. До всього, вітчизняними держстандартами дозволена пропорція 40-к міліграмів йоду на кілограм солі. А це – забагато.

Занепокоїлися також імунологи – не кожен організм сприймає йод. Тому, запевняють, формулу ідеального законопроекту про йодовану сіль виводити доведеться довго.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути