Сьогодні, у Міжнародний день захисту пам‘яток, Національний заповідник «Софія Київська» представляє унікальну колекцію старовинних меблів, посуду, тканин, які збережені та відреставровані у заповіднику. Про цю виставку Радіо Свобода розповіла заступник генерального директора заповідника Ірина Марголіна.

– Виставка має назву «Відреставровані рухомі пам‘ятки, що зберігаються на теренах Національного заповідника «Софія Київська». «Рухомі пам’ятки» – це окремі об’єкти та предмети, які мають історико-культурне значення і зберігаються у нашому випадку в стінах храмів та на Софійському подвір’ї, наприклад, меблі київських митрополитів чи обрядовий посуд. Зазначу, що завдяки нашим реставраторам ці речі отримали друге життя. Тож нині, у Міжнародний день захисту пам‘яток, ми вирішили зробити саме таку виставку, щоб розповісти не стільки про ці предмети, скільки про ті руки, які зробили так, щоб вони зберігались на довгі часи, щоб вони радували нас, наших відвідувачів. І ми маємо надію, що ці предмети і надалі будуть зберігались у стінах Софійського собору, у Митрополичих палатах, у Хлібні та інших спорудах заповідника.

– На які з речей варто звернути більшу увагу?

– Це як у родині: якщо багато діточок, то не можна нікого обділити або виділити. Ці предмети з експозиції – наші діти, вони зберігаються у наукових фондах заповідника. Серед речей, які представлені на нинішній виставці – металеві предмети, тканини, горщики з кераміки, меблі. Кожен з них має свою історію. Наприклад, керамічні вироби вчені знайшли під час археологічних розкопок на теренах Софійського подвір‘я, це глечики одинадцятого, дванадцятого століття, тарілки вісімнадцятого сторіччя. Серед цих тарелів домінує зелений і трохи жовтий колір.Такі кольори притаманні українській народній творчості. Відомо, що вісімнадцяте сторіччя – це своєрідне відродження України, і саме тоді почали фарбувати куполи сакральних (релігійних) пам’яток у зелений колір. Це символ відродження України, і у даному випадку в кераміці тієї доби домінує саме зелений колір.

Представлені на виставці у нас і металеві вироби. Це – вінці, вінчальні вінці. Вони у нас не такі вже й коштовні, не срібні, не золоті, а вироблені з олова. Дуже цікава колекція тканин: у Софійському соборі розташована так звана «крипта», або ж своєрідний некрополь, де було поховано наших митрополитів. У 1930-ті роки науковці почали досліджувати ці поховання, було знайдено цікаві речі з тканини, наприклад, фрагменти одягу митрополита тощо. Деякі речі з цих поховань представлені на цій виставці.

– А які меблі можна побачити на виставці?

– Відзначу велике дзеркало вісімнадцятого сторіччя, ми його розташували таким чином, що коли у нього подивитись, – не просто себе побачите, а свій портрет в історичному інтер’єрі. Така от містична річ, наше відреставроване дзеркало...

– А чи представлені якісь раритети двадцятого століття?

– Маємо колекцію архітектурної графіки, це двадцяте століття, 1930 та 1940 роки. Архітектурна графіка представлена проектами радянських заводів, вулиця Хрещатик, до речі, яка б мала бути відновлена після Другої світової війни. Це також урядовий центр, який мав виникнути на місці зруйнованого Михайлівського монастиря та собору. Ці замальовки були у жахливому стані, не просто пошкоджені, а деякі й розірвані, пошматовані! Золоті руки реставраторів привели графіку у нормальний стан! Її можна експонувати, для мене це уособлення кропіткої праці моїх колег з Національного заповідника «Софія Київська» – істориків, археологів, архівістів, реставраторів.