chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві масово вбивають безпритульних собак

26 квітня 2012 о 11:03

З початку тижня до редакції газети Сегодня надійшло близько десяти дзвінків від киян, які заявляють, що в їх дворах невідомі вбивають безпритульних собак.

«Біля нашого будинку на вулиці Алма-Атинській, 56, вже два роки живе собака Соня. Ми її всім двором годуємо і навіть возили до ветеринара, коли її вкусив кліщ. Її трьох двомісячних цуценят вчора хтось отруїв: приніс їм кашу з отрутою, і вони загинули. Потім прийшла працівниця нашого ЖЕКу, поклала їх у білий пакет і закопала прямо у дворі», — розповіла виданню мешканка будинку Олександра Баєва.

Крім того, у вівторок у дворі будинку № 29 на вул. Багговутівській невідомі люди отруїли двох дорослих стерилізованих собак.

«Намагалися врятувати їх, відвезли у ветеринарний госпіталь на Саксаганського, 44. На жаль, не вийшло. Руда померла в машині, а Чернуха — на операційному столі», — повідомив газеті мешканець будинку Сергій. На вул. Березняківська, 22., на вул. Салютна біля Експоцентру невідомі замурували собак у підвалах, тварини померли від голоду.

«На початку тижня троє людей нам повідомили про цькування собак у різних районах. Трохи раніше в Оболонському та Голосіївському районах собак навіть розстріляли. Всього з початку року до 11 квітня ми виявили 17 убитих бродяг», — сказала виданню заступник директора Центру ідентифікації тварин Світлана Васильєва.

Мешканці вулиці Алма-Атинській вважають, що цуценят отруїли працівники їх ЖЕКу, пише газета.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути