У 182 установах Державної пенітенціарної служби України утримується майже 155 тисяч осіб. На 100 тисяч населення припадає 341 людина, яка перебуває за ґратами.
А це у 3,5 рази більше, ніж у Бельгії. У 32 слідчих ізоляторах України на сьогодні утримується понад 35 тисяч підозрюваних.
За офіційними даними, кожен сьомий засуджений відбуває покарання за умисне вбивство, кожен четвертий– за розбій.
Львівський слідчий ізолятор розташований у центрі міста. Це закрита установа для журналістів, правників і політиків.
67 днів провели у львівському слідчому ізоляторі минулого року рідні брати – Михайло таВолодимир Коваліви. Галицький районний суд позбавив Михайла волі на рік і три місяці «за організацію групових дій, що призвели до порушення громадського порядку 9 травня», а Володимира – на рік «за умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів побоїв, легких тілесних ушкоджень».
Після оголошення судового вироку братів Ковалівих звільнили із зали суду, бо, згідно з рішенням, покарання відтермінували на рік. Днями Апеляційний суд Львівської області закрив впровадження по справі у зв’язку з виходом Закону України «Про амністію». Відтак братів Ковалівих фактично звільнено від кримінальної відповідальності і вони не мають жодної судимості.
«Умови утримання в СІЗО – жахливі»
На сьогодні у Ковалівих лише залишились неприємні спогади про перебування у СІЗО в «жахливих санітарних умовах», як вони кажуть. Чоловіки 67 днів провели у камері 5 на 7 метрів, де окрім них були ще 24 підозрюваних. У літню спеку маленьке віконечко не можна було відчиняти, а тому фатально людям бракувало повітря. На медичну допомогу очікували по кілька днів. Не у всіх були матраци, постіль, посуд. Бо всього цього у СІЗО не вистачає. Душ за-ґратами приймали раз на тиждень. Здорових людей виводили на прогулянку після засуджених, хворих на туберкульоз, розповів Володимир Ковалів.
«Годували нас гірше, ніж господар свиней. Хліб був не як хліб, а як сире тісто, каша – січка з фуражного зерна. Усе це їсти неможливо. У СІЗО сиділи прості українці, яких у чомусь підозрюють і ще немає жодного вироку суду, а до людей так ставились, тримали у жахливих умовах і привозили з міліції побитих», – наголосив Володимир Ковалів.
Після перебування у львівському СІЗО у Володимира Коваліва почались проблеми зі здоров’ям.
Майже мільйон гривень на цей рік з обласного бюджету мають скерувати на підтримку Пенітенціарної служби Львівщини, за рішенням депутатів облради. У телефонній розмові з кореспондентом Радіо Свобода начальник цієї державної установи в регіоні Михайло Дзюдзь зауважив, що невідомо коли ці кошти надійдуть, а тому говорити, куди їх скерують зарано, але проблем у державній структурі, каже, надто багато. Втім уточнити, які саме і розповісти детальніше про умови утримання в СІЗО підозрюваних і засуджених керівник відмовився, як і від особистої зустрічі, щоб відповісти на кілька запитань Радіо Свобода.
Права у підозрюваних є, але їх ігнорують
Однак правозахисник зі Львова Олексій Верєнцов каже, що антисанітарні умови і в камерах тимчасового утримання в райвідділах міліції. Два роки тому його затримали правоохоронці за організацію акції протесту біля приміщення обласної прокуратури. Замість трьох діб чоловік провів чотири у Галицькому райвідділі і навіть оголосив голодування.
«Ставились до нас як до кримінальних злочинців. Температура була не більше ніж 10 градусів, батареї холодні, документи, телефони забрали», – розповів правозахисник.
Олексій Верєнцов звернувся з позовом у Європейський суд з прав людини. Бо були порушені його права при затриманні: йому не дали скористатись правом на телефонний дзвінок, забрали усі документи і відмовили в захисті.
Правозахисник наголошує, що кожен підозрюваний, обвинувачений, підсудний в Україні має право вимагати побачення зі своїм захисником, відмовитись давати пояснення, покази, без захисника, не піддаватись спробам тиску з боку правоохоронців. Він мав би відстоювати свої законні права, скаржитись на порушників цих законних прав.
