chrome firefox opera safari iexplorer

Закон про мови може підписати Мартинюк?

04 липня 2012 о 12:56

Нардеп від Партії регіонів Володимир Олійник заявляє, що прийнятий Радою у другому читанні закон про мови замість спікера може підписати перший віце-спікер.

Про це він сказав кореспонденту ТСН.ua.

«Закон про мови замість Литвина може підписати перший віце-спікер Адам Мартинюк. Якщо спікер відмовляється, процедура передбачає підписання першим заступником», — заявив Олійник.

За словами регіонала, його фракція визначатиметься, чи голосувати за відставку Володимира Литвина. «По-перше, має бути письмова заява (про відставку – ред.). Потім вона має пройти через регламентний комітет і потім фракція буде визначитися, чи приймати рішення, чи ні… Моя особлива думка, що ні», — зауважив Олійник.

Він додав, що відставка спікера не означає колапсу діяльності Ради. «Це не є політична криза. Сьогодні Верховна рада може працювати і з першим заступником», — зауважив він.

Позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл також впевнений, що законопроект підпише Мартинюк. «Закон про мови стовідсотково підпише Мартинюк, але це стовідсотково незаконно. Я спеціально дивився: документи підписує голова ВР. Не має жодних норм, не передбачено в регламенті, що хтось інший підписує. Олійник сказав те, що їм наказали озвучувати», — заявив нардеп.

Чорновіл також припускає, що «будуть ламати руки Литвину, щоб він підписав».

Нагадаємо, раніше лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що підписати закон «Про основи державної мовної політики» може тільки спікер парламенту.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути