chrome firefox opera safari iexplorer

За небесні ліхтарики можуть карати штрафом до 170 грн

05 липня 2012 о 09:06

Останнім часом багато громадян з радістю долучаються до китайської традиції – запуску небесних ліхтариків. При цьому мало хто звертає увагу на те, що згаслі паперові конструкції «осідають» на землі, як сміття, а в палаючому стані несуть реальну пожежну небезпеку.

Про це попереджає прес-служба МНС.

Маленькі червоні крапки, що пливуть по небу над містом для багатьох вже стали звичною картиною. У темний час доби запущений ліхтар красиво підсвічується вогнем від пальника. Летить він 15-20 хвилин зі швидкістю вітру, піднімаючись на висоту до 500 метрів, а іноді навіть до одного кілометра. Але чи так безпечні насправді «чудо — ліхтарі»?

Фото us.org.ua

З пересторогою до появи гарячих повітряних куль відносяться пожежники. МНС нагадує, що не можна запускати небесний ліхтарик в безпосередній близькості від дерев, ліній електропередач, автозаправок, аеропортів, аеродромів, складів пально-мастильних матеріалів, будинків і споруд.

Для розваги необхідно вибирати відкриту територію.

Категорично не можна використовувати небесний ліхтарик при швидкості вітру більше 5 м/с, оскільки політ буде неконтрольованим і куля може залетіти у відкрите вікно чи заплутатися в проводах. Ліхтарик може змінити напрям руху і полетіти у бік житлових будинків або лісової зони, приземлитися не тільки на дерево, автомобіль, але і на суху траву.

МНС нагадує, що небесний ліхтарик — це не іграшка! В Україні оголошено найвищий, 5 клас, пожежної небезпеки, а тому будь-яке використання відкритого вогню може привести до масштабної трагедії.

Запуск ліхтариків є таким же порушенням, як і недотримання правил пожежної безпеки при використанні відкритого вогню.

Приміром, аналогічним порушенням є розпалювання багаття у заборонених місцях і в невідповідних умовах. За це порушення Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 175) передбачено покарання у вигляді штрафу до 170 грн, нагадує МНС.

«Рідна країна»

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути