На шахті ім. Г.Г. Капустіна ПАТ «Лисичанськвугілля» шахтарі працюють в жахливих умовах. На підприємстві не виконуються навіть основні санітарно-гігієнічні вимоги. Про це розповів голова Незалежних профспілок України, народний депутат Михайло Волинець.
Відвідавши шахту ім Г. Г. Капустіна, Михайло Волинець був вражений умовами праці на ній. Як кажуть, з першого кроку звернув увагу на стан адміністративно-побутового комплексу підприємства: тут він побачив купу порушень Закону України «Про охорону праці».
Як пишуть на сайті Конфедерації вільних профспілок України, не можна було не помітити, в якому жахливому санітарно-гігієнічному стані гардеробні та душові. Припливно-витяжна вентиляція в приміщеннях несправна, а це — порушення пункту 7.2. Державних санітарних норм "Підприємства вугільної промисловості». У душових такі умови, в яких шахтарям складно підтримувати гігієну.
Так, водопровідні труби покриті корозією, не пофарбовані, душові сітки відсутні, значна кількість мийних місць несправні. Жахливу картину доповнює велике скупчення мильної води через те, що вікна для зливу на підлозі не перекриті і не забезпечують своєчасного її відтоку.
Крім того, працівників шахти не забезпечують навіть самим елементарним — милом і банним взуттям, а ванночки з формаліном для профілактики грибкових захворювань і зовсім відсутні. А це — чергове порушення Державних санітарних норм "Підприємства вугільної промисловості», але вже пункту 4.3.
Не краща ситуація і в гардеробних приміщеннях: тут відсутнє навіть належне освітлення. Михайло Волинець переконався, що користуватися ними небезпечно і незручно.
— Ви уявіть, в приміщенні немає освітлення, і всюди розвішані спецодяг, та й ще люки не закриті, — обурювався він. — За недовге перебування там я встиг навіть ногу підвернути. А що вже говорити про людей, які змушені щодня миритися з такими умовами.
Питання спецодягу — окрема болюча тема для шахтарів шахти ім. Г.Г. Капустіна. По-перше, вона не обробляється, хоча це передбачено пунктом 8.16. Державних санітарних норм "Підприємства вугільної промисловості». По-друге, часто гірники змушені самі його купувати, так як підприємство не забезпечує їх робочої формою.
— Без перебільшення, шахтарі одягаються, у що доведеться, — констатує Михайло Волинець. — Дуже шкода, що представники такої важливої професії мають одяг, який носять «бомжі». А що вже говорити про те, що її рідко перуть, а якщо і перуть, то потім не до кінця висушують. Теж саме стосується і взуття. Уявіть, як гірникам в такий ось вологою спецформі працювати. А це — загроза їх здоров'ю, в першу чергу — передумова для шкірних захворювань.
Шахтарі також поскаржилися голові НПГУ, що придбаний недавно канат для спуску і підйому людей по косому стволу шахти порвався. Тому їм доводиться підніматися пішки 45 хвилин, і таким же чином спускатися. Чи можна очікувати високу продуктивність праці шахтаря, коли він 2:00 витрачає на спуск і підйом?
За словами Михайла Волинця, цим та іншим проблемам генеральний директор «Лисичанськвугілля» Валерій Ковшарь не приділяє належної уваги. Голова НПГУ вже направив йому, а також головному державному санітарному лікарю Лисичанської міської санітарно-епедіміологіческой станції В. Данілейченко листи. В них він просить вжити негайних заходів для покращення ситуації на підприємстві. Люди героїчної гірницької професії повинні відчувати себе на робочому місці комфортно, захищеними. І прямий обов'язок керівництва підприємства створити їм такі умови.
