Минулого тижня Україну охопила мовна лихоманка – кілька облрад скористались законом «Про засади державної мовної політики», нашвидкуруч ухваленим Радою перед канікулами, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.
Російською вже оголосили регіональною облради Одещини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Херсонщини, та — міська рада Севастополя.
Крим відклав проголошення російської регіональною до жовтня. А Тернопільська облрада навпаки вирішила закон про мови ігнорувати і закликала визнати його неконституційним.
Тим часом, одеські болгари вже планують судитися за статус своєї мови, кримські татари — нарікають на ущемлення їхніх прав.
На Херсонщині тюркомовні народності, які проживають в цих місцях, також готові претендувати на надання їхній мові статусу регіональної. Вітають ухвалення закону і українські румуни.
«В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи. Там діти не вивчають літературну румунську мову, навіть факультативно... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською», — каже секретар об'єднання «Румунська спільнота України» Ауріка Божеску.
Кримські татари, вочевидь, вимагатимуть окремого статусу для своєї мови — навіть більше, ніж регіональної. «У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна — наша держава. Тому статус регіональної мови для кримсько-татарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною», — пояснює кримський татарин Енвер Аметов.
А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах. «Житомир, Вінниця — в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований — це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція — там чітко записано, що державна мова є українська. Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови», — здивований голова Товариства польської культури Еміль Лєгович.
Однак парад регіональних мов – зовсім не те, на що розраховували батьки нового закону.
«46 мільйонів розуміють лише дві мови: українську та російську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську , не єврейську, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей», — зазначив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.
Така позиція вже породила перший конфлікт. На Одещині в місті Ізмаїл місцеві депутати відмовилися надавати болгарській мові статус регіональної, хоча за російську проголосували. Це викликало різкий протест болгарської громади , яка там нараховує рівно 10%, як вимагає новий закон.
Втім, представники центральної влади офіційно заговорили про необхідність змін до мовного закону — принаймні у збільшенні квоти національної меншини до 20, а то й 30% населення.