chrome firefox opera safari iexplorer

«Мовний закон» у дії: захват, шок і обурення нацменшин

20 серпня 2012 о 09:37

Минулого тижня Україну охопила мовна лихоманка – кілька облрад скористались законом «Про засади державної мовної політики», нашвидкуруч ухваленим Радою перед канікулами, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.

Російською вже оголосили регіональною облради Одещини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Херсонщини, та — міська рада Севастополя.

Крим відклав проголошення російської регіональною до жовтня. А Тернопільська облрада навпаки вирішила закон про мови ігнорувати і закликала визнати його неконституційним.

Тим часом, одеські болгари вже планують судитися за статус своєї мови, кримські татари — нарікають на ущемлення їхніх прав.

На Херсонщині тюркомовні народності, які проживають в цих місцях, також готові претендувати на надання їхній мові статусу регіональної. Вітають ухвалення закону і українські румуни.

«В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи. Там діти не вивчають літературну румунську мову, навіть факультативно... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською», — каже секретар об'єднання «Румунська спільнота України» Ауріка Божеску.

Кримські татари, вочевидь, вимагатимуть окремого статусу для своєї мови — навіть більше, ніж регіональної. «У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна — наша держава. Тому статус регіональної мови для кримсько-татарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною», — пояснює кримський татарин Енвер Аметов.

А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах. «Житомир, Вінниця — в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований — це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція — там чітко записано, що державна мова є українська. Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови», — здивований голова Товариства польської культури Еміль Лєгович.

Однак парад регіональних мов – зовсім не те, на що розраховували батьки нового закону.

«46 мільйонів розуміють лише дві мови: українську та російську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську , не єврейську, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей», — зазначив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.

Така позиція вже породила перший конфлікт. На Одещині в місті Ізмаїл місцеві депутати відмовилися надавати болгарській мові статус регіональної, хоча за російську проголосували. Це викликало різкий протест болгарської громади , яка там нараховує рівно 10%, як вимагає новий закон.

Втім, представники центральної влади офіційно заговорили про необхідність змін до мовного закону — принаймні у збільшенні квоти національної меншини до 20, а то й 30% населення.

Розділи: Суспільство

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі