chrome firefox opera safari iexplorer

Українці найбільше поважають державну мову, найменше — гривню

23 серпня 2012 о 13:48

Державна українська мова є найбільш шанованим атрибутом незалежної української держави. Про це свідчить опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

36% громадян заявили, що державною мовою пишаються. Ще 55% — засвідчили позитивне ставлення до неї. Разом — 91%, або переважна більшість.

У минулому році гордість і позитивне ставлення до української державної мови засвідчили 92% — стільки ж, скільки і в році поточному. Число тих, хто негативно ставиться, не змінилося — 5%, як і охочих державну мову змінити на якусь іншу — 3%.

Збільшилося число шанувальників державного прапора. Якщо в минулому році пишалися синьо-жовтим стягом 26% громадян, то зараз — 38%. Негативно ставляться до цього атрибуту лише 1% людей, а 1% — так негативно, що хотіли б прапор змінити.

Державний герб має менше шанувальників. Пишаються тризубцем 30% громадян, ще 58% ставляться до нього позитивно. Негативно — лише 4%, аж до його зміни — 3%.

Державний гімн викликає гордість у 30% громадян (проти 23% торік), позитивне ставлення — у 53%. Негативне — у 6%, як і рік тому, аж до бажання змінити — у 7% (проти 12% в минулому році).

Найменше громадяни пишаються таким атрибутом і символом незалежної держави, як його грошова одиниця, гривня. Тому пишаються гривнею менше чверті (23%) опитаних. З іншого боку, дві третини (67%) ставляться до гривні все ж позитивно. Негативно — тільки 3%; ще двоє хотіли б гривню змінити на іншу валюту. У порівнянні з минулим роком тут особливих змін немає.

Подробиці читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у статті Людмили Шангіної «Незалежність країни на тлі й напередодні».

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути